Тальман ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» Поліна Сорока успішно склала фаховий іспит на здобуття професії машиніста крана (кранівника) 4-го розряду. Тепер вона офіційно може працювати на портальному крані «Ганц».
Про професійне зростання своєї працівниці розповіла пресслужба Ізмаїльського порту.
Поліна вже майже два роки працює на виробничо-перевантажувальному комплексі «Перший вантажний район». Свою кар'єру в порту вона розпочала одразу після школи, бачачи перспективи та можливості для забезпечення себе та свого трирічного сина.
«Я прийшла на роботу, як тільки мені виповнилося 18. Вирішила одразу йти працювати в порт, бо тут є майбутнє», — розповідає Поліна.
З перших днів їй допомагали старші наставники – тальмани Олена Альохіна Наталя Бойко (Магдик) та бригадир 102-ї бригади Олексій Бунулу Колектив став для неї другою родиною.
Проте амбітна Поліна прагнула більшого – вона захотіла працювати докером-механізатором. Через фізичні особливості цієї професії їй запропонували іншу не менш відповідальну посаду – кранівниці.
Історія жіночих бригад кранівниць в Ізмаїльському порту має глибоке коріння.
У 70–80-х роках минулого століття жінки активно працювали на кранах, але у 1983 році їх перевели на легші роботи. Однак четверо кранівниць відстояли своє право працювати на кранах у Міністерстві транспорту СРСР.
Можливо, саме цей приклад надихнув Поліну, і вона наполегливо йшла до своєї мети. Восени 2024 року вона розпочала навчання: пройшла медкомісію, курс роботи на висоті, опанувала управління портальним краном та відпрацювала необхідну практику.
Бригадир 102-ї бригади Олексій Бунулу наголошує на важливості залучення молоді до роботи в порту:
«Ми підтримуємо молодих фахівців, допомагаємо їм освоїти професію. І якщо дівчата цікавляться роботою на крані – ми лише раді цьому».
Саме підтримка колег і наставників допомогла Поліні скласти іспит і досягти своєї мети. Але вона не зупиняється на досягнутому:
«Після крана хочу навчитися керувати всіма навантажувачами, зокрема Terex Fuchs».
Начальник ВПК «ПВР» Віталій Бозаджі зазначає:
«Раніше професія кранівника вважалася суто чоловічою, але часи змінюються. Ми пишаємося тим, що дівчата також опановують цю професію».
Історія Поліни Сороки – це приклад наполегливості, сили волі та прагнення до професійного зростання. Вона довела, що в порту не лише важка праця, а й можливість здійснювати мрії та будувати успішну кар’єру.
