10 травня у світі відзначали День вітряка. Вітряк – пристрій, який використовує силу вітру як джерело енергії.
Про це повідомляє видання «Південь сьогодні».
Протягом тривалого часу вітряки, разом із водяними млинами, були єдиними машинами, які використовувала людина. Тому застосування цих механізмів було різним: для помпування води, вимолочування або подрібнення зерна, розпилу деревини. В Україні, переважно на полях та біля доріг, ледь не в кожному селі стояли вітряки, і не один, а цілими групами. На Поліссі їх зводили з дерева, на півдні країни будували з каменю та цегли.
На жаль, кількість старовинних вітряних млинів зменшується через байдужість та недбалість. Щастить тим спорудам, які потрапили до скансенів. Адже зберегти старовинний вітряк – це зберегти частину нашої української культури та історії.
На Одещині залишилося близько чотирьох старовинних вітряних млинів:
— вітровий млин у Задунаївці Болградського району;
— вітряк в Успенівці Білгород-Дністровського району;
-кам’яний вітряк в Адамівці Березівського району;
— вітряк у Будеях Подільського району.
Їх стан далеко не найкращий, але місцеві жителі своїми силами намагаються про них дбати. Відновлення млина – справа надзвичайно складна та дорога, але водночас необхідна. На сайті громадської організації «Україна Інкогніта» є Карта млинів України, де можна подивитися розташування всіх збережених млинів, у тому числі й вітряних.
