Одеська обласна прокуратура домоглася застосування найсуворішого виду стягнення до судді, який «демонстрував явно дискримінаційне ставлення до них (прокурорів) та їх правової позиції».
Відповідне рішення із перевагою в один голос ухвалила сьогодні перша дисциплінарна палата ВРП, інформує «Закон і Бізнес».
Претензії прокуратури до судді Приморського районного суду м.Одеси Сергія Кічмаренка (на фото — праворуч) зводилися до того, що він «демонстрував явно дискримінаційне ставлення до них та їх правової позиції, що… є порушенням етики та стандартів поведінки, які забезпечують довіру до суду».
Зокрема, «достеменно будучи обізнаним, що обсяг письмових доказів та документів є достатньо значним (близько 300 томів) та одночасна наявність всіх таких матеріалів в судовому засіданні є неможливою, неодноразововисловлював позицію про те, які докази сторона обвинувачення має подати, а які суд не цікавлять».
А під час допиту одного зі свідків С.Кічмаренко звернув увагу що «це вина не суду, а органу обвинувачення, який не спроможний протягом тривалого часу (близько 15 років)
закінчити розгляд справи».
Крім того, суддя звинуватив прокурорів «в умисній публікації в медіа інформації щодо стану розгляду зазначеної справи» та виніс окрему ухвалу, в якій звернув увагу на порушення, допущені посадовими особами органу прокуратури.
Під час засідання суддя наголошував, що сторона обвинувачення у цьому процесі два роки не відкривала стороні захисту докази для їх оцінки з погляду допустимості. І навіть суду ці докази не відкривалися, а лише після клопотання сторони захисту щодо обмеження сторони обвинувачення в поданні доказів вони були передані через секретаря засідання.
Також суддя зазначив, що тривалий розгляд вказаної справи (116 судових засідань) пов’язаний із позицією і поведінкою прокурорів, а саме наданням доказів суду і забезпечення допиту свідків обвинувачення. При цьому, засідання неодноразово відкладались у зв’язку з неявкою прокурорів (7 разів), долученням доказів (61 засідання), що, на переконання судді, свідчить про фактичне ухилення сторони обвинувачення від змагального процесу.
Власне саму скаргу прокуратури суддя розцінив як «особисту помсту за постановлення окремої ухвали та принципову позицію не займати обвинувальний ухил під час розгляду справи».
До речі, усі обвинувачені у цій справі були виправдані у зв’язку з недоведеністю наявності в їхніх діях складу кримінальних правопорушень.
Тим не менш, доповідач Микола Мороз дійшов висновку, що С.Кічмаренко «допустив поведінку, що порочить звання судді», а отже має бути покараний за прояв неповаги до учасників судового процесу шляхом звільнення із посади. Головуюча Алла Котелевець пропонувала обмежитися відстороненням судді від посади на два місяці із позбавленням доплат та направленням до Національної школи суддів із наступним кваліфоцінюванням. Проте два інші члени палати — Тетяна Бондаренко та Юлія Бокова — пристали саме на пропозицію доповідача.
Якщо це рішення буде залишено без змін ВРП, то воно стане фактично попередженням іншим суддям про те, на який бік мають схилятися терези Феміди у змагальному процесі.
