Ще один захисник, Андрій Кердівар повернувся додому — на щиті, у рідне село Гандрабури
Про це інформуютьу Ананьївській громаді.
26-річний старший солдат 3-го взводу оперативного призначення 1-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення Збройних Сил України віддав своє життя, захищаючи нашу свободу та мирне небо.
Його остання дорога була сповнена неземного суму. Дорогу від моргу, де Андрій востаннє спочивав, сестричка та братик встелили гвоздиками — квітами, що символізують глибоку повагу та скорботу. Велика колона автівок, прикрашених національними стягами, рушила до рідного села, несучи біль і пам'ять про відважного воїна.
Містяни вишикувалися в живий коридор пошани, схиляючи коліна та проводжаючи Героя з невгамовним сумом. Кожен, хто стояв уздовж маршруту траурної колони, відчув цю гірку втрату, цю порожнечу, що огортає душу.
Найстрашнішою була зустріч з батьками. Немає більшого горя, ніж бачити свою дитину в труні. Сьогодні вся родина — далекі й близькі родичі — зібралася разом, щоб підтримати одне одного,
щоб обійнятися і, схиливши голову, доторкнутися чолом до закритої труни Андрія. Здавалося, все село оплакувало його втрату, кожен відчував біль Андрієвої матусі, мовчазний розпач батька та гіркоту, що ятрила серця сестрички і братика. Цей біль об'єднав усіх, хто знав і любив Андрія.
Після короткого перебування у дворі батьківської хати, тіло загиблого Героя було доставлено до місцевого храму. Чотири священники — отець Микола Ярем, В’ячеслав Скараєв, Сергій Владика та Федір Сажин — провели чин відспівування та громадської панахиди.
Зі словами втіхи до рідних і парафіян звернувся настоятель собору Олександра Невського отець Микола Ярем. Він закликав молитися за душу убієнного Андрія, нагадавши про ту високу воїнську місію, яку з гідністю виконав Герой — захищав ближніх ціною власного життя. Отець Микола підкреслив, що душа воїна вже приєдналася до небесного війська та Царства Божого, де панують вічний мир і світло.
На кладовищі до родини звернувся і заступник міського голови Віктор Покотило. З гіркотою він зазначив, що вже другий день поспіль громада проводжає в останню путь молодих і відважних хлопців. Віктор Васильович передав слова підтримки від Ананьївського міського голови Юрія Тищенка, завершивши свій виступ словами: "Слава Україні!". У відповідь пролунало "Героям слава!", і сьогодні, як ніколи, ці слова стосувалися загиблого Героя Андрія Кердівара.
На його честь салютна команда зробила постріли, а представник Другого відділу Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Артем Кондратюк передав матері загиблого воїна синьо-жовтий прапор — як символ мужності та героїзму, виявленого її сином. Цей прапор — це не лише данина пам'яті, це обіцянка, що його жертва не буде марною.
