Ключові моменти
- Під час війни Одеський археологічний музей демонтував експозицію, евакуював цінності, зокрема «Золоту комору» та колекцію єгипетських старожитностей. За підтримки ЮНЕСКО та грантових програм проведено масштабну цифровізацію фондів та створено 3D-моделі унікальних артефактів.
- Будівля музею потребує капітального ремонту: останній великий ремонт був у 1940–50-х роках, а під час війни обстріли пошкодили вікна й стелю. Директор Ігор Піструїл наголошує на необхідності оновлення після завершення бойових дій.
- Через відсутність постійної експозиції музей проводить тимчасові виставки. Найпопулярніша – «Зміїний: острів, охоронюваний богами» з артефактами з розкопок на острові. Є й фотовиставка Наталії Довбиш про життя музею під час війни.
- Готується тактильна виставка для слабозорих відвідувачів з копіями артефактів, створеними студентами Греківського училища. Планується й нова експозиція за археологічними періодами, попри обмеження Міністерства культури на показ оригіналів.
- До 200-річчя музею випустять марку з найціннішими експонатами, відкриють виставку про історію закладу та проведуть театралізовані вечірні екскурсії спільно з «Ніччю в Університеті».
За двісті років його наукової діяльності тут зібрано величезну колекцію найцінніших артефактів. Але зараз багато експонатів в евакуації. Чим, у такому разі, приваблює відвідувачів Одеський археологічний музей зараз?
Що можна побачити в Одеському археологічному під час воєнного стану– В першу чергу Одеський археологічний музей НАН України - наукова організація. І з початком війни музейної роботи у наших співробітників стало ще більше. Треба було демонтувати експозицію – розповідає Ігор Піструїл. – Мій попередник – тоді, по суті, ніхто не розумів, що відбувається - погодився прибрати тільки зали верхнього поверху. Про всяк випадок - щоб потім не збирати наші експонати по Ланжеронівській та Дерибасівській.
Але пізніше співробітники музею демонтували й експозиції нижнього поверху. Саме тут розташовувалася «Золота комора» – зібрання унікальних стародавніх монет, виробів із дорогоцінних металів – та єдина в Україні колекція єгипетських старожитностей.
– У нас зберігаються унікальні речі не тільки для території України, але й у світовому масштабі. Тому гостро постало питання про фотофіксацію та цифровізацію матеріалів – наголошує директор.
– Пакувальні матеріали та необхідну техніку ми отримали завдяки підтримці ЮНЕСКО та інших міжнародних фондів. За рахунок виграних грантів вдалося навчити наших фахівців, запросити професіоналів.
Крім того, в музеї вирішили не тільки оцифрувати колекцію, але й створити віртуальні 3D-моделі експонатів. Необхідне обладнання та програмне забезпечення також отримали, вигравши грант.
Сьогодні оцифровано десятки тисяч артефактів Створено віртуальні 3D-моделі унікальних експонатів – зокрема, єгипетської колекції, кіпрської скульптури, середньовічних пам'яток із Самарканда.
3D-модель саркофага.
3D-модель кераміки. Вибиті вікна та обвалена стеля музеюВдалося створити й 3D-модель самої будівлі музею – пам'ятки архітектури національного значення. Відскановано його внутрішнє планування. Це необхідно для відновлення руйнувань, на жаль, не виключених під час війни, та подальшого ремонту музею.
Його директором Ігор Піструїл став у 2023 році.
Директор Археологічного музею Ігор Піструїл. – За день до мого призначення в одній із кімнат музею впала частина стелі, – згадує Ігор Володимирович.
– Коли прийшов і побачив це, сказав, що став директором руїни.
За його словами, останній раз капітальний ремонт музею робився в кінці 40-х – на початку 50-х років. Після Другої світової війни, коли музейна будівля постраждала.
Так виглядає будівля Археологічного музею в Одесі у 2025 році. На початку 2000-х – щось «підлатали». Грецькі меценати провели косметичний ремонт двох античних залів. Насамперед оновили експозицію – з сучасним підходом до організації музейного простору, новими вітринами. Але, на сьогодні, й вони, на думку Ігоря Піструїла, теж морально застаріли.
– Зараз – вже новий розвиток музейної справи. По-іншому осмислюється музейний простір. Але, на жаль, ми дуже сильно відстаємо по фінансуванню, – не приховує директор. – Своїми коштами музей ремонт зробити не може. Але, коли війна закінчиться, треба буде приводити його в порядок. Тим більше, що будівля страждає під час обстрілів. Після останнього – коли на Приморський бульвар «прилетіло» – від струсу повилітали, тріснули шибки. Коли я став директором, в кабінеті у мене двох третин шибок не було.
Перше, що робив, – засклив вікна. Ремонт необхідний – проєкт треба робити. Взагалі, була думка – після війни музей не відкривати, поки не відремонтуємо.
Про острів, охоронюваний богами, та вернісаж після обстрілівНа остаточну «руїну» - хоча б із фасаду - музей, поки не придивляєшся, не особливо схожий. Але якщо колись, за словами директора, черги екскурсантів тягнулися від вестибюля до Приморського бульвару, то сьогодні відвідувачів небагато.
Це можна зрозуміти. Колекція старожитностей недоступна – тому влаштовувати можна тільки невеликі експозиції. І перша, відкрита рік тому виставка «Зміїний: острів, охоронюваний богами», викликала справжній ажіотаж в одеситів, які скучили за улюбленим музеєм.
Тут представлені артефакти, знайдені під час археологічних розкопок на Зміїному: амфори, витончені керамічні посудини, вівтар давньогрецького храму... Знахідкам – понад 2000 років. А поруч – сучасні фото острова, що став символом спротиву російській агресії.
Виставка відкрита, працює й дотепер.
Ще одна цікава експозиція - виставка робіт фотожурналістки Наталії Довбиш, яка розповідає про життя музею практично з перших днів війни. Її основний акцент – люди,
які зберігають життя музею, попри обстріли та руйнування.
Також тут можна побачити фотографії, зроблені Наталією у Бахмуті, Очакові, Херсоні, на деокупованій Миколаївщині. За словами Ігоря Володимировича, виставка експонується в залі, який найбільше постраждав від обстрілів. Відновили його співробітники музею власними силами.
Фото з виставки Наталії Довбуш.
Фото з виставки Наталії Довбуш. Замість мумій - тактильна виставка– Люди цікавляться нашим музеєм. Правда, деякі приходять та запитують: “А мумій немає?”. Відповідаю: “Немає”. Я вже роздрукував табличку «Мумій немає». Ну, ми ж не можемо зараз мумії виставляти! Не дай боже, щось трапиться – що тоді робити? Хтось розвертається і йде, – не приховує директор. – Деякі кажуть: «Ой, а що так мало?». А деякі дякують: «Прекрасна виставка по Зміїному – супер! Ви – взагалі молодці».
Зараз музей готує ще одну експозицію – зменшену версію довоєнної, за різними археологічними періодами.
Щелепа старовинного хижака.
Рештки стародавньої людини. – Я спілкуюся з вчителями історії, директорами шкіл – є запит на екскурсії дітей,
щоб показувати їм давню матеріальну культуру, – розповідає Ігор Володимирович. – Водночас – є заборона Міністерства культури на проведення постійних експозицій. Можна відкривати тільки тимчасові виставки.
При цьому ЮНЕСКО говорить про те, що у нас оригінальні матеріали в єдиному екземплярі, та ми не маємо права їх виставляти. Тобто - ми зараз йдемо на певний ризик. Тому якісь унікальні речі не виставляємо - тільки масові, вже відреставровані.
У нас студенти Греківського училища проходили практику – ліпили горщики за образом і подобою стародавніх, за тими ж технологіями. І це ми теж будемо виставляти.
А ще хочемо зробити тактильну виставку для слабозорих – вони зможуть помацати експонати. Адже справжні артефакти в руки не даси – будь-який уламок має наукову цінність.
Якщо все вийде – буде й аудіодоріжка з розповіддю про експонати На жаль, у зв'язку з війною таких людей стає все більше. Музей же не пристосований для осіб з інвалідністю. Але, сподіваюсь, цю проблему ми будемо вирішувати.
Студенти коледжу імені Грекова на практиці. Археологія Приморського бульвару–
На цей час музей не проводить розкопок. Адже, по-перше, йде війна, по-друге, я вважаю, що гроші, які я витрачу на розкопки, краще перерахувати ЗСУ. Це моя позиція, – підкреслює Ігор Піструїл.
Водночас розкопки, які нещодавно проводилися на Приморському бульварі з ініціативи ректора Південноукраїнського державного педагогічного університету імені Ушинського Андрія Красножона, без уваги працівників музею, звичайно ж, не залишилися. Так з'явилася ідея виставки, присвяченої археології Приморського бульвару.
– Ми думаємо показати процес розкопок у перспективі. Тут проводили дослідження одеські археологи Еммануїл Діамант, Євгенія Редіна, Андрій Добролюбський, Андрій Красножон, - розповідає Ігор Володимирович. – Хоча можливо – як завершальний акорд – представити тільки експонати недавніх розкопок Красножона.
З цим простіше, бо у Красножона всі матеріали доступні. Частину речей він здав до краєзнавчого музею, монети - до нашого, кераміка у нього в університеті на обробці. А знахідки з інших, колишніх розкопок - сьогодні запаковані та заховані. Ми не завжди можемо їх швидко дістати та показати.
Одеському археологічному музею виповнюється 200 років21 серпня Одеський археологічний музей відзначить своє 200-річчя. Помпезних урочистих заходів з цього приводу не планується – у зв'язку з війною. Але підготовка до ювілею все ж триває.
– На честь 200-річчя музею наші друзі запропонували зробити марку, присвячену музейним колекціям. Профінансували цей проєкт. Ідея виникла після успішного випуску попередньої серії, присвяченої острову Зміїний. Цього разу вирішили зупинитися на темі експонатів, які найкраще представляють колекцію музею, – від трипільської культури до античних артефактів. Випуск – близько 20 блоків на марці. Перша партія — суто подарунковий набір для популяризації нашого музею. На майбутнє плануємо надрукувати ще кілька примірників, — ділиться планами Ігор Піструїл. — Крім того, до кінця серпня планується відкриття виставки, присвяченої історії музею.
Марка, присв'ячена ювілею Археологічного музеєю. А ще зараз всіх охочих запрошують на серію вечірніх театралізованих екскурсій про історію Одеського міського музею старожитностей, Одеського товариства історії старожитностей та розвиток української археології. Це — спільний проєкт музею з творчим об'єднанням «Ніч в Університеті». Тож — стежте за анонсами.
Читайте також:
- Що приховує земля під Одесою: вся правда про фортецю Хаджибей
- Артефакти «Кам’яної гори»: що знайшли на розкопках на Одещині
