Хто з нас не мріяв про власний успішний бізнес, справу до душі, яка буде приносити гроші. Але як і будь-яка історія успіху, цей шлях містить свої підводні камені.
Відомий ресторатор з міста Одеси, власник корпорації Ресторани Сави Лібкіна, 26 серпня опублікував на сторінці у Facebook історію його першого бізнесу. З чого він починав?
Читайте також:
Що читає Сава Лібкін. Одеський ресторатор порекомендував NV книжки, які справили на нього враження «У 1990-му я зайнявся гешефтом (бізнесом) наодинці. Не можу сказати, що до того байдикував, але тут вирішив піти самостійно. Саме тоді відкрився ринок на 7-му кілометрі. І я ризикнув: почав торгувати бутербродами.
Возив кету й горбушу плацкартом — в Одесі такої риби не було. Частину віддавав перекупникам, а частину запускав у справу. Брав білий батон, трохи вершкового масла. Робив пасту з лимона з цедрою, петрушки, часнику й перцю через м’ясорубку. Намазував, зверху викладав рибу. Окремо з кетою (дешевше), окремо з горбушею (дорожче).
Перші п’ять-шість разів усе йшло нормально. Сам купував продукти, сам готував і продавав.
Навіть почав непогано заробляти. Після чергової поїздки наважився: зробив одразу кілька лотків — штук 200, не менше. Найняв помічника-продавця. Нас обох взяли прямо з лотками. Привели до місцевої контори — ОБХСС.
Читайте також:
«Смокчи московський х*й у Путіна». Савва Лібкін коротко відповів Артемію Лєбєдєву на його бажання «жерти» в ресторані Дача в Одесі Для тих, хто народився у 2000-ті: так тоді називався відділ з боротьби з розкраданням соціалістичної власності. Формально міліція, на ділі — інструмент для «вирішення питань» із конкурентами. В ОБХСС я намагався пояснити, що ми лише реалізатори, що риба не наша. Відповідь була проста: право торгувати на 7-му кілометрі коштує грошей. У мене їх тоді не було. Питання вирішили на місці, і мене відпустили.
Пізніше я дізнався, що відділ фактично обслуговував інтереси групи «господарів ринку». Вони відкривали там свої шашличні та беляшні точки, а я їм заважав. Конкурента прибрали руками міліції. Типова історія тих часів. За кілька місяців я влаштувався у державну компанію Комунтранс. Там була їдальня для водіїв автопарку.
Я був заступником шефа.
Тут у мене вперше з’явився справжній «дах» — держава. Тоді це здавалося найкращим захистом. За пару днів я вже поставив кухарів зі столової продавати напої й ті ж бутерброди, але вже з накладною. Ідея була проста: після солоної риби швидко хочеться пити. Мій лимонад продавався відмінно. Документи виписувались вранці, ввечері знищувались. Усі були задоволені: і держава, і я, і навіть ОБХСС, яке отримувало державний лимонад безкоштовно. На тих бутербродах я втратив небагато — приблизно 200 рублів. Але для мене тоді це були величезні гроші.
Перший урок: у бізнесі будь-яка помилка має свою ціну. Якщо у вас є ідея — кав’ярня, кафе, невеликий заклад — і мінімальні гроші на старт, напишіть мені в Директ, і я обов’язково відповім. Прошу починати лист чи повідомлення зі слова «Гешефт».
Якщо у вас вже був досвід помилок — тим більше напишіть. Цей крок ні до чого вас не зобов’яже, але може зекономити вам не тільки гроші, а й роки життя".
Читайте також:
- Смак життя. Видатні українські кухарі, що готують в різних умовах і стилях, але однаково смачно — фотопроєкт NV
- Від посудомийника до мультимільйонера. ТОП-10 найбагатших шеф-кухарів світу
- Шведський стіл йде в минуле: нові тренди готельних сніданків
