Ключові моменти
- У Балті працює команда з п’яти волонтерів, яка самостійно виготовляє дрони-камікадзе, дрони-бомбери, міні-ракети, системи скидання та інше спорядження для фронту.
- Засновник ініціативи — Микола Котенко, який, незважаючи на інвалідність першої групи, організував технічне виробництво й координує команду та донати.
- Волонтери виготовляють запчастини на 3D-принтерах, ремонтують трофейні дрони та щодня збирають кілька апаратів і десятки боєкомплектів.
- Команда розробляє нові рішення — турелі для дистанційного керування кулеметами, бюджетні розвідувальні дрони та інші інновації, постійно вдосконалюючи техніку за запитами військових.
- Робота триває 24/7 і повністю тримається на донатах, причому часто скидаються самі військові. Волонтери мріють створити батальйон безпілотних систем.

Асортимент дронів та боєприпасів до них від волонтерів з Балти Хлопці, окрім зброї, також виготовляють пульти, телефони, планшети, примудряються ремонтувати та ворожі дрони, які потім повертаються до ворогів з «подарунками» від українських воїнів.
Хто ж створив так званий Балтський оборонпром, де міні-ракети робили з каналізаційних труб, а тепер спроможні зробити навіть «хаймарси». Організував Б.О.П. (Балтський оборонпром) балтянин Микола Котенко – чоловік, який не має військового досвіду, але має величезне бажання бути корисним і допомагати фронту.

Значок команди Миколи Котенка Б. О. П. Микола ще з 2014 року зайнявся ґрунтовною волонтерською діяльністю – підтримував наших військових продуктами харчування та предметами першої необхідності. А з початком повномасштабного вторгнення розгорнув разом з однодумцями справжнє технічне виробництво – «Балтський оборонпром» – так жартома назвав мене один мій друг, який загинув на фронті. Мені сподобалась назва і її абревіатура. Я згадав про товариша, який знається на новітніх технологіях, і запропонував йому співпрацю. Потім стали звертатися інші. Один чоловік сказав, що має 3Д-принтер, який можна застосувати у виготовленні деталей до «пташок» – так згуртувалась наша команда, – розповідає Микола. «Пташкою» в Балті керували з Одеси Маючи інвалідність першої групи,
Микола Котенко не полишав думок про військову службу. Але всі його спроби не мали успіху. Отже, він зайнявся тим, чим більше міг принести користі. – Виграє війну той, хто скоріше опанує нові технології, які дають переваги на землі й у небі, а не той, хто переважає живою силою. Сучасні війни більш технологічні. Наші дрони здатні замінити артилерію і попадати точно в ціль. Ми виробляємо свою безпілотну зброю, якою можна управляти на відстані, щоб зберегти життя нашим воїнам. До речі, нещодавно ми випробували один із наземних дронів. Дрон знаходився в Балті, а ним управляли з Одеси. Це понад 200 кілометрів! Скажу вам, працює ефективно, – каже волонтер. Перші дрони були смішними

Дрон на випробуваннях – Я лише організатор, менеджер, який шукає гроші, налагоджує зв’язки, регенерує ідеї. А хлопці мають різнобічні знання, розбираються в різних галузях, особливо у новітніх технологіях. Я б сказав, високопрофесійні інженери новітньої техніки, – характеризує однодумців Микола Котенко. Спочатку балтських волонтерів попросили придумати пристрій, щоб можна було скидати ракети з дронів.
У них це вийшло. Але, як згадує волонтер, перші дрони були дещо смішними, як і ракети до них, які виготовляли з каналізаційних труб. Сьогодні їх зберігають для історії. А потім пішло-поїхало. Тепер, наприклад, під заводські дрони-бомбери хлопці роблять ракети та систему скидання. Дрон скидає ракету або протипіхотну міну, а сам залишається цілим.
Турель – щоб керувати кулеметом на відстані

Асортимент боєприпасів до дронів від волонтерів Б. О. П. Дуже швидко виробництво налагоджувалось та наближалось до заводського. Хлопці винаходять та випробовують нові прилади й засоби. Є дрони-камікадзе, які летять в один бік. Є дрони, які, скинувши ракети, повертаються додому, якщо не зіб’ють. Все це волонтери виробляють без будь-якої зарплатні. Головне для них – успіхи на фронті та кількість знищених ворогів і техніки. – Ми постійно на зв’язку з різними підрозділами, які повідомляють, що потрібно змінити чи вдосконалити. Це допомагає нашим військовим виконувати завдання, – каже Микола. Нещодавно хлопці розробили проєкт установки під кулемет – так звана турель. Завдяки цьому військовий може знаходитись в укритті й керувати кулеметом,
який стоїть на тринозі нагорі. – До нас прийшов один хлопець. З усієї команди він наймолодший. Я його відправив на навчання в Одесу щодо дронів-камікадзе. Та він зараз працює не тільки з ними, а й з логістичними, розвідувальними. Знаєте, хлопці кажуть, що не знають, чим будуть займатися, як закінчиться війна, настільки живуть воєнними потребами. Зізнаюсь, я теж собі часто задаю це питання, – ділиться роздумами волонтер. За день роботи – кілька дронів і десятки боєкомплектів

Микола Котенко демонструє боєприпаси виробництва власної команди Номер телефону Миколи Котенка гуляє по всьому фронту. До нього звертаються знайомі й незнайомі люди з проханням допомогти чи то з ремонтом, чи з виготовленням дронів, з ремонтом автівок чи з якихось інших потреб. – Ми намагаємось виконати всі замовлення і в найстисліші терміни. Друкуємо елементи до дронів з філаменту, виготовляємо деталі. Ця робота надзвичайно відповідальна, – пояснює керівник групи. Більшість запчастин до дронів волонтери виготовляють на 3Д-принтерах, дещо з деталей закуповують. Наприклад, двоє чоловіків за день можуть виготовити кілька десятків різних бойових комплектів (міни,
ракети, бомби) і кілька дронів, таких необхідних нашій армії. Проблема лише в грошах. Сьогодні хлопці задумали створити бюджетний дрон з функціями «Мавіка», що дасть можливість розвідки, спостереження та коригування вогню. І знову із запитом коштів – до народу. Самі військові донатять на свої ж запити

Микола Котенко з найбільшою ракеткою Команда отримує величезну кількість запитів і старається, щоб жоден не залишився поза увагою. – На допомогу приходять небайдужі люди, які хочуть, щоб балтські дрони долітали з «вітаннями» до ворогів. Скажу вам, це майже завжди одні й ті самі люди. Часто самі військові донатять на свої запити. Це нонсенс. Але так воно є. Ми вдячні всім, хто підтримує нас фінансово, - зазначає Микола. – Хлопці, які розбираються в електроніці, мають акумулятори та 3Д-принтери – це потужна сила. Єдина проблема – це фінанси. Дайте нам кошти, ми і «хаймарси» зберемо. Волонтери не мають вихідних і працюють 24/7. Але їх це не лякає. Лякає збайдужілість людей. – Ми не зморилися допомагати фронту і не зморилися наші воїни виборювати нам волю. Дивують люди тут,
у тилу. Адже в 2022-му самі приходили і запитували, чим допомогти, донатили. А тепер Київ і Одеса гуляють, Балта «врубає» музику на всю силу. Військові кажуть, що розуміють, що людям треба підтримувати ментальне здоров’я, а для цього потрібна розрядка. Але ж треба пам’ятати і про тих, хто на передовій, треба допомагати фронту, – розмірковує Микола. Возили «іграшки» і в Бахмут, і в Авдіївку

Під час візиту у зону бойових дій Підтримують і допомагають волонтеру батьки та брат. – Тато – перший помічник: привезти чи відвезти якісь деталі або готові вироби, зробити відправку Новою поштою хлопцям, – розповідає Микола. – І донатять мої рідні щомісяця, без цього ніяк. Якщо «товар» габаритний чи надто дорогий, то Микола з друзями самі везуть його на передову. Бувало всяке під час таких поїздок, та Бог береже хлопців. Хлопці возили свої «іграшки» у Бахмут, Часів Яр, Костянтинівку, Авдіївку тощо. Якось, будучи «на нулі», вони зупинилися, щоб зателефонувати військовим. Зв’язку не було. – Ми стартанули звідти, і за кілька секунд на те місце прилетіло, – згадує Микола.
Мрії про батальйон безпілотних систем

Хлопці на фронті отримали своє замовлення БК різного призначення Микола каже, що хотів би створити свій батальйон безпілотних систем, який би мав міні-цех з ремонту і виготовлення безпілотників. Стримує його прив’язка до гемодіалізу, який потрібно проходити через день. Скільки з початку волонтерської ініціативи відправлено на передову дронів, скільки відремонтовано техніки, хлопці не лічили. Знають лише, що це число визначається тисячами. – Зупинятись не плануємо, аж поки не отримаємо довгождану звістку про перемогу України, – запевняє Микола. І дуже сподівається, що прості люди та благодійники будуть щедрими на донати, щоб хлопці могли виготовляти «пташок» для ЗСУ. – Є військові, за якими стоять волонтери, і є волонтери, за якими стоять всі інші українці. І ми маємо працювати, як єдиний злагоджений механізм. Тоді здобудемо перемогу, – переконаний Микола Котенко. Задонатити хлопцям з Б.О.П. можна, перерахувавши кошти на картку Миколи Котенка – Приватбанк 5363 5420 9401 8588 Читайте також:
- Одеські «Технарі» розробили новий додаток для захисту від «шахедів» та ракет
- Немає аналогів у світі: одесити створюють унікальну зброю для ППО (відео)
- Одеські “Технарі” передали захисникам неба комплекти для виявлення “шахедів”