18 грудня росія вчергове атакувала Одещину ударними безпілотниками. Та цього разу під удар потрапив зокрема міст через річку Дністер у селі Маяки — саме там пролягає важлива траса до півдня Одещини, Одеса-Рені. Тоді безпілотник влучив у цивільне авто із жінкою та трьома дітьми. Мати померла у кареті швидкої допомоги. Діти доправили в лікарню з тілесними ушкодженнями.
Наступного дня рух трасою Одеса-Рені на цій ділянці й тимчасово перекрили, а низка пунктів пропуску на кордоні з Молдовою стали недосяжними для цивільних майже на дві доби. Це перша подібна ситуація у регіоні з початку повномасштабного вторгнення — фактично з повним перекриттям півдня Одещини.
20 грудня мостом через Дністер дозволили пересуватися легковим авто, мікроавтобусам та невеликим вантажівкам, повідомляв заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита. Цього, казав він, було достатньо, щоб доставляти вантажі та забезпечувати роботу банкоматів, банків та державних установ. Однак, визнавав, у регіоні було складно з логістикою.
Разом із цим рф продовжує масово атакувати припортову інфраструктуру регіону.
AIN розповідає, як ворожі обстріли вплинули на логістику та роботу бізнесів Одещини.
Чим важливий експорт моремУкраїна — один з найбільших у світі експортерів пшениці, кукурудзи, а також соняшникової олії. Більшість експорту українського продовольства відновили у 2023 році, коли росія вийшла з ініціативи «зернового коридору».
Загалом за час роботи Українського коридору морем перевезли понад 137 млн тонн вантажів на борту понад 5300 суден у 54 країни світу. Понад 84 млн тонн — продукція українського виробництва.
Однак у грудні 2025 року російські атаки на Одещину посилилися і відбуваються майже щодня. Зокрема на морські порти в Одесі, Південному, Чорноморську, Ізмаїлі, Рені, Білгород-Дністровському, Усть-Дунайськ у Вилкове та річковий порт у Кілії. Протягом грудня на Одещині пролунало 135 повітряних тривог, що тривали 206 годин. Найдовша загроза тривала близько 11 годин — 20 грудня. За аналогічний період у 2024 році тривога в регіоні лунала майже втричі менше — 53 рази.
Внаслідок цього експорт пшениці, кукурудзи та олії скоротився відносно минулого року. Деякі компанії не виконали контракти через логістичні проблеми.
З 1 до 22 грудня 2025 року Україна змогла експортувати 1,82 млн тонн зернових, тоді як у майже той же у період, з 1 до 27 грудня 2024 року, за кордон продали й відправили 2,88 млн тонн. Про це повідомило Міністерство економіки України виданню Reuters.
Дунайські порти та блокадаЯкщо порти Великої Одеси ще мають певний запас міцності, то всі три дунайські порти Ізмаїльського району страждають часом страждають більше і залишаються відрізаними від «материка» під час обстрілів Маяків. Хоча свого часу саме ці порти стали ключовими експортними точками для України.
«Як пам’ятаємо, саме вони стали рятівним кругом для країни у ситуації, коли заблокували діяльність портів Великої Одеси. Наприклад, той же зерновий коридор», — розповідає журналістка ізмаїльського медіа «Інтент» Антоніна Лубченко.
Наприклад, після системних атак на Миколаїв у 2022 році компанія «Нібулон» збудувала термінал в Ізмаїлі та відкрила філію «Бессарабська», зазначає Лубченко. За її словами, компанія вирішує всі ключові питання й фактично функціонує з прив’язкою до водної інфраструктури: трьох портів,
пароплавства та судноремонтних заводів. Саме на своїх локаціях ці об’єкти залишаються стратегічно важливими для країни, тому для портів і портових операторів критичною є безпека в акваторії Дунаю.
Та зі стабілізацією роботи портів Великої Одеси Дунайські порти почали втрачати конкурентоспроможність. Перевезення вантажів до портів Великої Одеси, де перевалка коштувала в середньому 6-8 доларів, а подекуди до 10 доларів за тонну — це ставало економічно вигіднішим, розповідає AIN заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.
Відстань з Одеси до дунайських портів, таких як Рені чи Ізмаїл, становить близько 150-200 км. Її можна подолати автомобілем за приблизно 3-4 години. Однак після пошкодження моста через Дністровський лиман рух на південь регіону ускладнився об’їздом через прикордонні пункти з Молдовою.
Внаслідок цього час поїздки в район дунайських портів збільшується. І це без урахування черги на пунктах пропуску на прикордонні. То ж ця поїздка в межах однієї області може сягнути чи перевищити час поїздки з Одеси до Києва — 5-8 годин залежно від транспорту.
«Фактично за період до відкриття зернового коридору, а потім і морського коридору, який Україна організувала самостійно, ми наростили перевалку через Дунай більш ніж у шість разів порівняно з тим, що мали до початку великої війни. Водночас із відновленням роботи портів Великої Одеси — завдяки Збройним силам України — ці обсяги почали поступово знижуватися. У певний момент у нас складалася ситуація, коли близько двох третин усього експорту в періоди критичних перебоїв у роботі морських коридорів припадало саме на Дунай. Це був фактично рекорд — ми доходили до майже трьох мільйонів тонн. Таких показників раніше в історії не було», — розповідає Денис Марчук.
На Дунайських портах перевалка могла бути дещо дешевшою, однак додатковими витратами ставали збільшений автокілометраж і приблизно 200-250 км залізничного плеча. Внаслідок цього інтерес до такої логістики поступово зменшувався.
Як пояснив Марчук, цим напрямком користувалися передусім компанії, розташовані поблизу, або великі гравці з власною інфраструктурою. Зокрема компанія Kernel продовжувала працювати на Дунаї,
інвестуючи у перевальні потужності та зерносховища й використовуючи ці можливості для експорту.
24 грудня унаслідок масованих російських обстрілів інфраструктури порту «Південний» в акваторію порту потрапила рослинна олія. Перші дві доби після атаки порт перебував під безперервними обстрілами, тому роботи з ліквідації витоку проводили лише частково — у перервах між повітряними тривогами та з дотриманням заходів безпеки для персоналу.
Тоді до повної ліквідації наслідків обстрілів порт «Південний» тимчасово перекрили. Про це наголосили в Адміністрації морських портів України.
.jpg)
У ніч на 25 грудня росія атакувала агропереробні активи Kernel в Одеській області. Під ударом опинився Іллічівський олійножировий комбінат Kernel у Чорноморську, який є одним із ключових об’єктів аграрної інфраструктури регіону. Через атаку цього разу знову зазнала пошкоджень ємність з рослинною олією — виникла масштабна пожежа. Вогонь охопив частину виробничих потужностей підприємства. Уламки дрона також пошкодили виробничий блок комбінату. Співробітники не постраждали.
Також 30 грудня російські війська
здійснили атаку на портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджено об’єкти у портах «Південний» і «Чорноморськ», зокрема резервуари для зберігання олії одного з промислових підприємств. Також пошкоджень зазнало цивільне судно із зерном під прапором Панами, яке перебувало на території порту.
«Ми фактично стаємо заручниками подальших дій ворога. Сьогодні, попри всі проблеми, ми маємо хороший урожай, і його потрібно відвантажити. Якщо дивитися на перспективу цього маркетингового року — до липня 2026 року — нам потрібно реалізувати близько 50 млн тонн зернових та олійних культур загалом. Для цього щомісяця потрібно відвантажувати приблизно 6–7 млн тонн. Якщо ми втратимо можливість працювати через великі порти, Дунай фізично не здатен взяти на себе такі обсяги — навіть у найкращих умовах», — підсумовує Денис Марчук.
Як працюють локальні бізнеси в умовах обстрілів?«Географічна специфіка у нас така, що всі справи у пересічних людей і бізнесів зав’язані на обласному центрі та інших містах. А з цією ситуацією у Маяках фактично паралізується рух. Адже через тривоги,
які за практикою можуть тривати по 7-10 годин, понтонна переправа не може працювати», — розповідає AIN Антоніна Лубченко.
Станом на 2023 рік в Одеській області працювало 30 тисяч малих та 843 середніх підприємства. Найбільше в регіоні оптових та роздрібних торгівців — 41%, ще по 5% займають транспортні та сільськогосподарські компанії.
Окрім цього, Одеська область — один з ключових виноробних регіонів України. Самі виноградники та виноробні знаходяться в історичній зоні Бессарабії та Причорномор’я, а основними центрами є регіони навколо міст Одеса, Ізмаїл, Білгород-Дністровський. Серед них — SHABO, «Колоніст», Artwine, Villa Tinta, «Таїрово» та багато інших. Всі вони мають розгалужену торгову мережу по всій країні, то ж мають доставляти свій крихкий товар попри обстріли та атаки у інші області країни.
.jpg)
Наприклад, про свої складнощі з логістикою розповів AIN співвласник виноробні Villa Tinta Костянтин Тинтулов.
«Серед основних логістичних проблем — є обмеження проїзду через міст в Маяках внаслідок обстрілів, не кажучи про постійну проблему з проїздом Паланкою (Пункт пропуску Паланка – Маяки – Удобне — один із найважливіших міжнародних переходів між Україною та Молдовою — прим. ред.)», — розповідає Костянтин Тинтулов.
Каже, через пошкодження мосту у Маяках збільшився час постачання продукції Україною — 10-12 годин для виїзду з півдня регіону замість трьох. І хоч станом на 29 грудня 2025 року ситуація нормалізувалась, найбільші проблеми з логістикою для алкогольного бренду припали на останні тижні перед Новим роком, пік продажів.
Читайте також: Надзвичайна ситуація на Одещині. AIN дізнався, як бізнес працює в умовах блекауту
