За останні два роки логістична інфраструктура України на річці Дунай зазнала динамічного розвитку: колишні маловідомі річкові пристані трансформувалися у ключові експортні вузли країни. У 2026 році перед портами, що розташовані на Дунаї, постала нова важлива задача — забезпечити зростання обсягів вантажообігу в умовах гострого дефіциту кваліфікованих кадрів та постійного тиску з боку безпекових загроз.
Оптимальним рішенням цієї проблеми стала масштабна автоматизація процесів, що дозволила:
- підвищити ефективність роботи елеваторів;
- збільшити пропускну спроможність портових терміналів;
- мінімізувати вплив нестачі робочої сили на операційну діяльність;
- посилити безпекові заходи у портах за рахунок інтелектуальних систем контролю.
