Гуморина в Одесі.
1 квітня в Одесі традиційно асоціюється з жартами, веселощами та знаною Гумориною. До початку повномасштабної війни це свято збирало тисячі містян і гостей, створюючи святкову, легку атмосферу. Однак останні роки внесли суттєві зміни: масові події відійшли на другий план. Чи доречно проводити такі заходи під час війни і чи слід відновлювати їх після перемоги?
Журналісти опитали одеситів, що для них означає 1 квітня і чи варто повертати Гуморину.
Одеса — столиця гуморуДеякі містяни кажуть, що нині це свято втратило свою актуальність. Через війну багато хто відчуває, що зараз не час для розваг і масових святкувань. Водночас у пам’яті зберігаються теплі згадки про часи, коли місто жило святковим настроєм.
“Ну, зараз я не святкую це свято. Хотілось, як завжди, ми звикли до параду, концертів. До війни ми приходили, дивилися. Звичайно, добрі емоції були” — каже Оксана.
Одеситка Оксана про Гуморину. Інші мешканці переконані: після завершення війни такі традиції треба неодмінно відновити. На їхню думку, святкування піднімають настрій і сприяють формуванню позитивного іміджу міста.
Одеса завжди вирізнялася особливим гумором і легкою атмосферою.
“Можна, після війни поновити свято. Я особисто участі не брала, але як житель Одеси бачила. Це красиво, яскраво, піднімає настрій і престиж міста. Все-таки Одеса — це гуморне місто” — говорить Ольга.
Місцева жителька Ольга про святкування. Гуморина в ОдесіДля багатьох Гуморина — це сімейне свято, пов’язане з дитячими спогадами та спільними розвагами. Воно стало частиною особистих історій і традицій родин. Війна ж змінила життя багатьох: родини роз’єдналися, частина людей виїхала з міста.
“Раніше ходили, у мене ж троє дітей. Весело було, хотілося б, щоб було як раніше. Але зараз дітей немає поруч, внуки маленькі всі поїхали, тому що бомблять. Звісно, хочеться повернути це. Одеса — це ж сміх, це веселість” — каже Тетяна.
Одеситка Тетяна про війну. Багато жителів з ностальгією згадують, як раніше святкували 1 квітня: сім’ями приходили на події, переодягалися й брали участь у заходах. І сьогодні вони зберігають надію, що ці традиції повернуться в майбутньому.
“Зараз, звісно, ніхто не святкує. Але як раніше — дуже хочеться. Ми приходили з сім’єю, самі переодягалися, святкували. І зараз теж хотілося б повернути це” — ділиться Альона.
Місцева жителька Альона про переодягання. Завершення війниЄ також ті, для кого Гуморина не була частиною особистого досвіду, але вони усвідомлюють її значення як важливої міської традиції. Такі люди вважають, що спочатку потрібно повернутися до миру, а вже потім — до масових розваг.
“Про Гуморину знаю, але ми не з Одеси. Ми хотіли б, щоб війна закінчилася, а потім уже весь гумор” — зазначає Олександр.
Турист Олександр про закінчення війни. Для багатьох одеситів 1 квітня залишається символом радості, гумору та міської ідентичності. Незважаючи на те, що сьогодні святкування відійшли на другий план, більшість мешканців сподівається на повернення Гуморини після перемоги — адже для Одеси це не просто свято, а частина її душі.
Раніше повідомлялося, що цьогоріч легендарному українському комедійному проєкту “Маски-шоу” виповнюється 35 років від виходу перших серій на телеекрани. Про сприйняття програми в 90-х, сучасний одеський гумор і питання, чи можливий сміх під час війни, розповів комік і один із засновників “Маски-шоу” Борис Барський.
Також повідомлялося, що Олег Філімонов поділився історією свого шляху в гуморі, розповідаючи, як змінювався його стиль від початку повномасштабної війни, і яку роль Одеса відіграла у формуванні його особливого почуття гумору.
Створено за матеріалами: novyny.live
Запис Одеса 1 квітня 2026 — як відроджується День сміху після війни спершу з'явиться на Times.od.UA.
