Перший добровольчий мобільний шпиталь (ПДМШ) імені Миколи Пирогова спільно з Одеським національним медичним університетом оголосили про створення іменної стипендії на честь Олександра Полякіна
Відзнака призначена для підтримки найкращих лікарів-інтернів, які обрали фах хірурга — справу, якій видатний лікар присвятив усе життя та за яку віддав його на фронті.
Про це повідомляє Район.Роздільна з посиланням на спільну ініціативу шпиталю, університету та родини медика.
Інвестиція в нове покоління хірургівРішення про заснування стипендії було ухвалене спільно з родиною Олександра Борисовича. Вона має на меті не лише вшанувати пам’ять Героя, а й надати фінансову та моральну підтримку молодим спеціалістам, які працюють у складній галузі хірургії.
Перші виплати стипендіати отримають вже у квітні 2026 року. Ними стали молоді лікарі Анастасія Вікол та Вадим Просвітлюк. Урочисте вручення іменних сертифікатів заплановане на 26 травня.
Шлях «Поляка»: від залізничної лікарні до 18 ротацій на фронтіОлександр Полякін (позивний «Поляк») — знакова постать для медицини Одещини.
Випускник Одеського медінституту 1990 року, він понад 20 років працював хірургом у рідній Роздільній: спочатку в залізничній лікарні, а згодом у Роздільнянській багатопрофільній лікарні.
Його волонтерський шлях у лавах ПДМШ розпочався ще у 2018 році. З початком повномасштабного вторгнення Олександр Борисович, попри вік, став одним із найактивніших добровольців шпиталю, пройшовши 18 ротацій у найгарячіших точках фронту.
Останній бій лікаряТрагедія сталася 21 липня 2025 року в селищі Орли на Дніпропетровщині, де підрозділ медика потрапив під ворожий обстріл. Олександр отримав важкі осколкові поранення. Лікарі столичного інституту «Феофанія» майже три місяці боролися за його життя, проте 17 жовтня 2025 року серце «Поляка» зупинилося.
У лютому 2026 року на фасаді Роздільнянської багатопрофільної лікарні, де він працював багато років, було відкрито меморіальну дошку. Тепер же його ім'я стане символом професійності для майбутніх поколінь медиків через систему стипендій.
«Олександр був людиною великого серця та беззаперечного професіоналізму. Його ім’я тепер назавжди пов’язане з розвитком української хірургії та підготовкою тих, хто, як і він, рятуватиме життя у найскладніші часи», — зазначають ініціатори проєкту.
