Подільськ наближається до першого ювілею свого нового імені – 12 травня виповнюється рівно 10 років із дня офіційного перейменування. Декомунізація старого радянського Котовська у 2016-му проходила не без суперечок: містяни влаштовували бурхливі обговорення, вигадували неіснуючих священників і пропонували десятки креативних варіантів.
Як саме місто отримало сучасну назву, чому відкинули історичну Бірзулу та які курйозні ідеї так і залишилися на папері – пригадуємо разом з очільницею міського краєзнавчого музею Оленою Звеліндовською
Олена Звеліндовська– Розкажіть, будь ласка, як взагалі постало питання зміни назви міста?
Ініціатива щодо зміни назви набрала особливої популярності після Революції Гідності. Згодом, з підписанням закону про декомунізацію, питання перейменування стало нагальним – і вже остаточно прийшов час скинути радянську назву – Котовськ, яка мала винятково пропагандистський характер і не мала у собі нічого українського.
– А чому саме Подільськ, хто запропонував і чому?
Ідею саме з цією назвою запропонував наш музей. Але це був лише один із багатьох варіантів.
Тут можна оперувати декількома факторами.
Наприклад, географічним, адже місто розташоване на південних відрогах Подільської височини. Ба більше – наш край належить до історико-етнографічного регіону Східне Поділля. І взагалі, Подільськ – гарна українська назва, яка відгукується багатьом.
ПоділляЩоб все було справедливо, у місті відбулося голосування – і населення обрало саме назву Подільськ.
Місцева газета вийшла з матеріалом про перейменування (2016 рік)– А яким чином проходило голосування?
Обговорення відбувалося на громадських зібраннях та онлайн – на офіційному сайті міста. Але, наскільки я пам'ятаю, ми так і не визначилися з одним варіантом і у Верховну Раду подали чотири – з результатами опитування по кожному. Свій варіант назви можна було подати, звернувшись до міської ради, усно чи письмово.
– Чи були противники назви Подільськ?
– Щоб саме були абсолютні противники, – то ні. Були противники взагалі перейменування на будь-яку іншу назву – таких було багато. Навіть збирали підписи, щоб залишити назву Котовськ. Для цього знайшли якогось священника Котовича,
аби замінити «героя», а назву залишити…
Я думаю, назву Подільськ ми достатньо обґрунтували, тому цей варіант переміг.
– Як відомо, до Котовська місто мало назву Бірзула. Чому не повернули її? Адже звучить доволі незвично та цікаво.
Бірзула була одним із варіантів. Це справді історична назва, але навіть з нею не все просто, оскільки вона була запозичена в іншого села, яке було розташоване на декілька кілометрів далі від залізничної станції.
В краєзнавчому музеї часто зустрічаються згадки про БірзулуБірзула – остання трансформована назва перших варіантів: «Бурса», «Бирса», «Бурзул», «Бірзулово». Цікаво, що топонім «Бурса» є в Туреччині, це була перша столиця Османської імперії.
Початкова назва селища залізничників при станції – Бірзуловське, адже на момент будівництва залізниці сусіднє поселення (зараз частина села Любомирка), від якого залізнична станція отримала назву, було селом Бірзулово (Бірзула).
Щодо походження слова Бірзула, то існують різні варіанти. Назва цілком може мати турецьке коріння, адже землі сучасного Подільського району знаходилися фактично на кордоні між Річчю Посполитою та Османською Імперією.
До речі, в історичної назви були теж противники. Казали: Бірзула – означає «болото».
– Які ще назви були запропоновані?
Насправді їх було чимало. Із найбільш популярних можна виділити: Тіверськ та навіть Покровськ. До речі, ці назви на голосуванні випередили Бірзулу.
Результати голосуванняЩодо інших варіантів, то фантазія у містян була справді безмежною, а обговорення іноді нагадували справжній «мозковий штурм». З’являлися досить кумедні пропозиції, як-от «Котівськ» – очевидно, хтось хотів зберегти звичне звучання, але наповнити його зовсім іншим, «пухнастим» змістом, аби й закон виконати, і мову не ламати.
Були й спроби виділити якусь особливу рису нашого краю. Наприклад, пропонували назви «Освітянськ» чи «Багатськ», натякаючи на велику кількість навчальних закладів або сподіваючись на майбутнє фінансове процвітання.
Окрему категорію складали дуже світлі, майже поетичні назви. Багато хто хотів, щоб нове ім’я міста несло в собі лише позитивну енергію, тому пропонували конструкції з частками – «Добро», «Мир» або «Любов». Так у списках з’явилися – «Добродар», «Миролюбськ»,
«Любомир» та багато інших подібних варіантів.
Словом, це був період творчої активності. Люди сперечалися та пропонували щось своє – від серйозних історичних обґрунтувань до зовсім емоційних чи наївних назв.
Назви, що були запропоновані– Ви, як жителька Подільська, вважаєте, що назва прижилася серед населення за десять років?
Знаєте, точної статистики в нас немає, бо опитувань ніхто не робив. Але з того, що я чую щодня, ситуація така: найчастіше стару назву згадують люди з інших міст чи районів. Для них ми за звичкою ще довго залишатимемося Котовськом.
А от серед місцевих усе залежить від віку. Старшому поколінню часом важко перелаштуватися, бо це банальна багаторічна звичка – ти десятки років називав своє місто одним словом.
Зате наша молодь, діти – вони частіше звуть себе подільчанами. Тому процес іде, містяни звикають, нове ім'я потроху приживається. До цього просто треба час.
Нагадаємо, що офіційну крапку в цій історичній дискусії поставили майже десять років тому – 12 травня 2016 року. Саме тоді Верховна Рада України ухвалила остаточне рішення в межах закону про декомунізацію. З того дня Котовськ офіційно зник із географічних мап, назавжди поступившись місцем Подільську.
Разом із містом нове ім'я отримав і весь навколишній край – тодішній Котовський район перетворився на Подільський, перегорнувши сторінку радянського минулого та розпочавши новітній етап своєї історії.
Читайте також:
- Подільськ в добу УНР, або Чому це місто не варто називати «Котовськ»
