В селі Дмитрівка Визирської громади живе дружне, працьовите та гостинне подружжя Лариса та Ігор Крахмалюк. Усе своє сумісне життя, а це майже 36 років разом, родина Крахмалюк займається власним господарством. А розпочалося все з однієї на двох мрії — купити власний будинок і мати великий город. Вирішили і зробили, проте шлях до реалізації мрії був дуже тернистим. Лариса Крахмалюк, жителька села Дмитрівка Ми хотіли все життя мати хату і великий город. Ми почали шукати де ми можемо купити будинок. Об’їздили майже всю Одеську область по колу. В нас не було багато грошей, можна сказати, що ми мали практично копійки і відповідно на них ми нічого не могли купити. А потім наша знайома запропонувала нам показати будинок у Дмитрівці. Ми приїхали, бачимо ставок повний води і величезний город, одразу подумали скільки там всього можна посадити. Мене навіть не злякало те, що це не хата, а практично хлів. Занедбаний стан старенького будинку не зупинив сім’ю Крахмалюк. На допомогу молодому подружжю приїхали чисельні родичі. Разом вони почали відбудовувати будинок сімейної мрії.
Зносили майже все, залишили тільки стіни. Треба зазначити, що й жити, ще і з маленькою донькою доводилося саме у цьому будинку в більш менш придатний для життя кімнаті. Лариса та Ігор Крахмалюк, жителі села Дмитрівка Ми його валили, приїхали всі його двоюрідні брати. За два дні ми розвалили все і вигребли сміття. Брати поїхали, а ми вдвох продовжили все робити. Відбивали стіни, міняли вікна. Це була кімната, де ми жили, тут вікна не було. Тут стояло наше ліжко, поряд доньки, а там все валили. Зняли дах, зняли стелю і пішла така сильна злива! В тому році ставок був повний води, і вона так піднялася, що затопила пів города і дійшла до хліва. Така злива була, що залила нам недобудовані кімнати. Там була ще дерев’яна підлога, яку ми не планували міняти. Я просто вичерпував воду і виливав її у віконні отвори. І довелося нам зривати усю підлогу, здирати глину зі стін і капітально все переробляти. Всі перепони, пов’язані з відбудовою старенької хати вже позаду. Сьогодні город родини Крахмалюк може стати прикладом щоденної, старанної та наполегливої праці. На понад 35 сотках землі Лариса та Ігор вирощують овочі,
ягоди, зелень, кукурудзу, горіх, фруктові дерева. І роблять це тільки вдвох. Іноді замислюються над тим, нащо стільки вирощувати. Але зупинитися все одно не можуть. Також тримають домашніх птахів. Проте окремої уваги заслуговує відносно нещодавнє захоплення — виготовлення лікеру з чайної троянди. Історія цього виробництва дуже цікава. Лариса та Ігор Крахмалюк, жителі села Дмитрівка В чоловіка є однокласник, він мешкає у Причорноморському. Ми заїхали до нього в гості. А в нього росте красива троянда і квітне. Він каже, вона росте, як бур’ян, і нам накопав кущів десять. Ми їх посадили, вони розрослися і ми вирішили спробувати зробити з троянди лікер. Зайшли в інтернет, знайшли рецепт, зробили і вийшло смачно. Ігор Крахмалюк, житель села Дмитрівка Шукали в інтернеті відео, один рецепт, другий. Пробували на смак, як виходить, трохи удосконалили рецепти. І вже через кілька років ми вийшли на стабільну технологію. Першими дегустаторами були сусіди, друзі та родичі. Сьогодні Лариса та Ігор Крахмалюк виробляють власний лікер в достатньому об'ємі, щоб можна було на ньому заробити і звісно ж пригостити бажаючих. До речі нещодавно пані Ларису запросили взяти участь в ярмарку в сусідньому Доброславі. Саме там вона знайшла нових клієнтів на свій трояндовий лікер. Що стосується планів на майбутнє, то вони звісно ж є. Оскільки Лариса і Ігор такі люди, яким важко просто сидіти і нічого не робити. Відпочивати подружжя Крахмалюк планує вже на пенсії.
