Відомому одеському орнітологу та фотографу Сергію Курочкіну вдалося зафіксувати на камеру унікальний момент: боротьбу за життя між невеликим куликом та потужним пернатим хижаком.
Головним героєм цієї фотоісторії став чоботар (Recurvirostra avosetta) — один із найграційніших птахів Європи, якого легко впізнати за контрастним чорно-білим оперенням та довгим, елегантно вигнутим догори дзьобом. Попри свою витончену красу, цей птах володіє серцем справжнього воїна.
Драма почалася, коли над колонією чоботарів з’явився очеретяний лунь (Circus aeruginosus) — хижак, який неухильно патрулює мілководдя в пошуках легкої здобичі. Для нього маленькі пухові пташенята куликів — ідеальна пожива. Проте цього разу лунь натрапив на батьків, готових йти до кінця заради своїх малят.
Ледь помітивши силует ворога, дорослий чоботар підняв тривогу і сміливо кинувся на перехоплення. Менший за розмірами кулик раз за разом пікірував на хижака, пролітаючи за лічені сантиметри від його голови та спини.
Чоботар безперервно видавав різкі, пронизливі крики «клі-клі-клі» або «квіт-квіт».
Поки в небі розгорталася люта повітряна дуель,
на землі увімкнувся інший, відточений еволюцією механізм порятунку.
Почувши тривожний сигнал батька, пухові пташенята миттєво припали до землі серед прибережної трави та завмерли. Завдяки своєму сірувато-піщаному забарвленню, малюки буквально розчинилися в пейзажі, перетворившись на невидимі грудочки мулу чи сухої рослинності. Оскільки око хижака реагує переважно на рух, абсолютно нерухомі пташенята стали для нього невидимими.
Отримавши жорстку відсіч у повітрі та втративши з поля зору потенційну здобич на землі, очеретяний лунь з ганьбою відступив і полетів геть. Лише після цього маленькі чоботарі знову «ожили» та продовжили досліджувати заплаву під наглядом свого відважного батька-героя.
«Такі зустрічі вкотре нагадують: дикі птахи — справжні герої природи, у житті яких щодня розгортаються драматичні історії боротьби за майбутнє покоління», — зазначає автор унікальних кадрів Сергій Курочкін.
