Зразковий ансамбль танцю «Натхнення», який є візитівкою культурного життя Болградської громади відсвяткував 40-річний ювілей.
Під час звітного випускного концерту в Центрі культури та дозвілля колектив урочисто провів у доросле життя одразу 12 вихованців старшої групи – це найбільша кількість випускників від початку діяльності ансамблю.
На урочистостях побувала журналістка видання Район.Болград, яка поспілкувалася з керівницею колективу Вікторією Алавацькою про доленосну історію створення ансамблю та його шлях до визнання.
Від тимчасової заміни до справи всього життя Після закінчення школи їй запропонували тимчасово замінити керівницю хореографічного колективу «Світанок», яка йшла в декретну відпустку, у селі Вільшанка. Саме цей момент став поворотним у її долі – вона відчула своє покликання і вступила до Мелітопольського училища культури.
«Тоді я не думала, що присвячу своє життя хореографії та дітям. Під час навчання я зустріла свого майбутнього чоловіка Володимира, разом з яким у 1984 році переїхала до села Залізничне Болградської громади. Майже одразу я звернулася до відділу культури та отримала роботу художнього керівника в місцевому Будинку культури»,
– розповідає Вікторія Алавацька.
Вже після народження первістка, на сімейній нараді вона прийняла рішення продовжувати хореографічну діяльність.
Саме там, у Залізничному, 1 травня 1986 року був заснований ансамбль.
«Свою історію ансамбль починав під назвою «Вікторія». Проте згодом ми відчули, що переросли її, і почали шукати назву із глибшим сенсом – те, що відображає нашу сутність. Зрештою зупинилися на сильному й символічному слові «Натхнення». Як то кажуть, як корабель назвеш – так він і попливе», – розповіла жінка.
Спочатку колектив працював на громадських засадах, але чутки про самобутній танцювальний гурт швидко поширилися округою. До нього почали приєднуватися учні різного віку – від першого до десятого класу. Невдовзі кількість вихованців сягнула сотні. Ансамбль став центром культурно-масових заходів села та демонстрував свої номери на святкових концертах і шкільних святах.
«У селі більше танцювали народні танці, а я привезла щось нове. Ми почали вивчати хореографію різних жанрів, і це привернуло увагу великої кількості молоді та заохотило її приходити на репетиції»,
– згадує хореографиня.
У 1994 році колектив отримав звання «Зразковий». Вихованці та їхній керівник з успіхом підтверджували його ще 10 разів.
Задля підвищення кваліфікації та майстерності у 2011 році жінка закінчила Київський державний педагогічний університет ім. Драгоманова за спеціальністю «Викладач хореографії та художньої культури».
Це дало змогу залучити дітей із різних населених пунктів Болградщини: Табаків, Виноградівки, Владичень, Калчева, Криничного, Оксамитного та Каракурта.
Після переїзду «Натхнення» до Болграда творче життя колективу стало ще насиченішим. Загалом за 40 років праці ансамбль випустив 163 вихованців. За час діяльності підготували та провели 35 щорічних звітних концертів, під час яких випускні бали для вихованців стали багаторічною доброю традицією.
Книга, яку писали 40 років Особливою подією ювілейного вечора стала презентація та урочисте вручення Вікторії Алавацькій книги «40 років Натхнення та творчого польоту», яка нещодавно побачила світ у межах серії «Культурна спадщина Болградщини». Видання стало третім у серії, що реалізується в межах програми розвитку туризму Болградської громади.
Авторкою книги є Вікторія Алавацька а також її помічниця та колишня вихованка Ангеліна Балашова яка з 2024 року працює в колективі та зробила вагомий внесок у створення «літопису».
За роки творчої діяльності ансамбль здійснив понад 1 770 концертів та виступів, здобувши 60 нагород на міжнародному рівні (з них 35 – призових) та 20 нагород на всеукраїнському рівні (19 призових).
«Це видання – не лише літопис ансамблю, а й цінне свідчення розвитку культури Болградської громади. За ці роки через хореографічний клас пройшли тисячі дітей, хтось продовжив свій шлях, хтось зупинився. Я вдячна кожному та кожній за досвід і час, проведені разом», – зазначила Алавацька.
Саму Вікторію за віддану працю 109 разів відзначали грамотами, присвоїли звання «Жінка року» та двічі вона ставала лауреаткою відзнаки «Людина року Болградщини».
«Я безмежно рада, що для багатьох «Натхнення» стало другим домом, радію, коли випускники приходять у гості чи повертаються додому. Кожен з вихованців залишає свій слід у моєму серці», – каже Вікторія.
«Натхнення» стало прихистком для переселенців
З початком повномасштабної війни ансамбль відкрив свої двері для тих, хто через бойові дії втратив домівки. Як зазначає пані Вікторія, цей період став серйозним викликом для колективу, проте батьки прагнули, аби діти продовжували розвиватися, відволікалися від пережитого та займалися улюбленим мистецтвом.
Танцювальна родина у Болграді стала надійним тилом і місцем психологічної адаптації для юних переселенців із різних куточків України. Своєю історією поділилася переселенка з міста Покровськ Мілена Саїтова для якої переїзд став дуже непростим життєвим етапом:
«Нове місто, нові умови – до всього потрібно було звикати. Одного разу ми з мамою пішли отримувати допомогу, і саме там я випадково зустріла Вікторію Володимирівну, – згадує Мілена Саїтова. – Вона почула, як я розповідала мамі, що хочу займатися танцями, і запропонувала прийти на тренування. З того моменту я є частиною ансамблю. Я зрозуміла, що танці – це не лише гарні рухи під музику, а й дуже важка, наполеглива праця. Завдяки колективу я швидше звикла до нового місця і знайшла справу, без якої вже не уявляю свого життя».
Схожими емоціями ділиться й Софія Кацарська яка евакуювалася з Херсона після початку повномасштабного вторгнення. У Херсоні дівчина близько семи років займалася сучасними танцями, тому в Болграді одразу почала шукати альтернативу. Про «Натхнення» її родина дізналася випадково – мама Софії познайомилася з Вікторією у Центрі культури.
«На сьогодні я займаюся в колективі вже майже чотири роки. Для мене учасники ансамблю стали справжньою підтримкою, за що я їм неймовірно вдячна, – розповідає Софія. – Новий колектив, нові стилі танцю – це все мене здивувало, але мої нові друзі підтримали мене, і я змогла адаптуватися».
Найбільший випуск за багато років Святковий вечір підсумував багаторічний творчий шлях і відкрив нові обрії для дванадцяти талановитих вихованців колективу, серед яких: Анастасія Каразанфір, Олександра Узун, Вікторія Морой, Олена Колпакчі, Єлизавета Макарова, Анастасія Гудіна, Марк Сімонов, Єгор Кісьовський, Артем Налчаджи, Андрій Кірков, В'ячеслав Контанстинов та Максим Баркар.
Звертаючись до присутніх, засновниця та керівниця ансамблю поділилася:
«Ми проводжаємо таку велику кількість випускників, якої не було вже дуже давно. Хтось із цих підлітків прийшов до танцювальної зали ще малюком у дошкільному віці, інші долучилися до нашої родини дещо пізніше. Проте абсолютно кожен став невіддільною частиною «Натхнення» і зайняв особливе місце в моїй душі. Зараз я благословляю у самостійне майбутнє 12 дивовижних вихованців, перед якими відкриваються безмежні життєві дороги».
Окремим приводом для гордості великої творчої родини стало те, що половина цьогорічних випускників здобули повну загальну середню освіту із золотими чи срібними медалями.
У статті використані матеріали з книги «40 років Натхнення та творчого польоту»
