Любашівська бібліотека. Фото Лілії ПомернюкЩе кілька років тому тут був звичайний читальний зал із радянськими меблями та старими книжковими полицями. Наразі ж у Любашівці працює сучасний медіацентр, де проводять літературні клуби, мовні та йога-заняття, зустрічі з письменниками, дитячі майстер-класи й навіть покази фільмів.
Як бібліотеці вдалося перетворитися на один із культурних центрів громади – дізнавалася журналістка Район.Подільськ.
Як стара бібліотека отримала нове життяБібліотека тут працює з 1930 року. Тому раніше це був звичайний читальний зал у радянському стилі: столи, стільці та книжкові полиці.
Любашівська бібліотека. Фото Лілії ПомернюкПроте з 2018 року тут діє сучасний багатофункціональний простір, який вдалося створити завдяки фінансуванню в межах регіональної стратегії розвитку. А у 2024 році в приміщенні також оновили коридор.
Медіацентр обладнаний проєктором. Тут організовують майстер-класи, навчальні заходи та різноманітні творчі зустрічі. Також тут є комп’ютери, якими діти можуть безплатно користуватися після школи.
Ідея створення медіацентру належить колишній директорці бібліотеки
Анастасія Іванова Підтримувала ініціативу й тодішня начальниця відділу культури Алла Гайдайчук
Спочатку задум створення сучасного медіацентру багатьом здавалася надто сміливою.
«Чесно кажучи, це виглядало майже фантастикою. Люди не вірили, що в маленькому містечку може з’явитися такий простір і що він буде популярний. Але наполегливість дала результат», – розповідає бібліотекарка Лілія Байрамова.
Усі меблі для медіацентру виготовив любашівський майстер за індивідуальним замовленням. За словами бібліотекарки, особливою гордістю закладу стали нестандартні книжкові полиці. Стільці для простору замовляли в Польщі.
Ремонт завершили у грудні 2018 року. Якраз тоді відбувся зональний літературний фестиваль «Безмежність української книги» який проводила Одеська обласна бібліотека імені Грушевського.
«Організатори приїхали через десять годин після завершення ремонту. Ми нашвидкуруч мили вікна, прибирали приміщення, навіть уночі укладали ламінат. І фактично одразу відкрили оновлений зал літературним фестивалем», – пригадує бібліотекарка.
Літературне життя Любашівського медіацентру
У бібліотеці є планові заходи, які проводять приблизно раз на тиждень – до визначних дат або подій. Також тісно співпрацюють зі школами та внутрішньо переміщеними особами.
З лютого 2024 року у просторі функціонує читацький клуб «ЛітTerra», який діє раз на місяць. Долучитися можна як онлайн, так і офлайн.
Щоб підтримувати інтерес між щомісячними зустрічами та не втрачати зв'язок з учасниками, організатори створили чат в телеграмі. Там чотири рази на тиждень у визначений час публікують завдання та вікторини. За правильні відповіді учасники отримують «фоліанти» – умовну літературну валюту клубу.
Фото з фейсбук-сторінки Любашівської публічної бібліотекиПідсумки літературних вікторин підбивають під час зустрічей клубу. Нині до клубу долучаються близько 20 людей.
Також у медіацентрі регулярно відбуваються творчі зустрічі та презентації книг. Цієї весни тут презентували дві дитячі книги віршів, авторкою яких стала бібліотекарка місцевої бібліотечної системи Тетяна Осмотескл
Серед гостей закладу була й харківська письменниця Людмила Охріменко яка пише про російсько-українську війну,
захисників та волонтерську діяльність. Авторка, яка сама активно займається волонтерством, презентувала свої книги та поділилася особистими історіями.
Також до Любашівки періодично приїжджають інші українські автори. Зокрема, свої книги тут презентував поет, член Українського ПЕНу Андрій Хаєцький який зростав у Любашівці.
Особливою подією для бібліотеки стала співпраця з блогеркою та популяризаторкою читання Еммою Антонюк. У 2023 році організатори звернулися до неї з проханням підтримати бібліотеку. Після проведеної онлайн-зустрічі книгозбірня отримала 450 нових книжок.
«Ми навіть не очікували, що все відбудеться так швидко. Провели зустріч, а вже за тиждень книги були в нас. Після цього до нас почало приходити ще більше людей. Молодь сьогодні читає, купує книжки, але вони недешеві. Коли сучасні видання можна знайти в бібліотеці, це великий плюс для читачів і для нас», – наголосила бібліотекарка Лілія.
Клуби, що об’єднують місцевих жителів і переселенців«На початку літніх канікул до нас часто приходили вихованці пришкільних таборів. Навіть із сусідніх громад заздалегідь домовлялися та привозили дітей на екскурсії.
Ми знайомимо їх із бібліотекою, розповідаємо про книги, показуємо можливості сучасного медіацентру. Також маємо змогу демонструвати дітям пізнавальний контент», – розповіла директорка бібліотеки Ірина Присяжна.
Окрім літературного життя тут проводили безплатні курси англійської мови, які вів волонтер із Чикаго. Він певний час працював у громаді та проводив заняття для охочих.
Також тут регулярно проводять майстер-класи. Тривалий час двічі на місяць їх організовував Червоний Хрест України, і вони мали велику популярність серед дітей. Згодом волонтерка, яка їх проводила, припинила свою діяльність.
А ще діє закритий клуб йоги, який проводить внутрішньо переміщена жінка. Вона сама звернулася з ідеєю занять, адже в Любашівці таких можливостей не було.
Клуб об’єднує невелике коло учасниць – переважно ВПО та дружин військових. Заняття відбуваються двічі на тиждень і допомагають жінкам емоційно та фізично відновлюватися.
Цієї весни в медіацентрі відкрили ще один новий напрям – клуб української мови. Його започаткувала філологиня та ВПО з Одеси, яка працює в місцевій школі.
Ідея виникла через запит як переселенців, так і місцевих жителів.
Зустрічі мовного клубу відбуваються раз на місяць. Його кураторкою є Наталя Бикова, яка проводить заняття та ділиться власним досвідом.
Читачі самі підказують, які книги купуватиФонд бібліотеки поповнюють з урахуванням запитів читачів. Якщо потрібної книги немає, її заносять до списку для майбутніх закупівель. Нові видання зазвичай купують раз на рік за кошти місцевого бюджету та завдяки різним ініціативам підтримки.
У перший рік повномасштабного вторгнення закупівель не було, однак згодом їх відновили.
Серед надходжень, які отримувала бібліотека: бестселери, видання зі шкільної програми та манги, що певний час були популярні серед підлітків.
Фото з фейсбук-сторінки Любашівської публічної бібліотеки«Не можу сказати, що після 2024 року попит на манги суттєво зріс. Це було радше короткочасне захоплення. Діти швидко перечитали ці видання, і зараз такого ажіотажу вже немає. Натомість вони й далі охоче обирають класику та фантастику. Підлітки частіше шукають літературу про своїх однолітків, перше кохання та життєві історії,
які їм близькі», – наголосила директорка бібліотеки.
Нові видання регулярно надходять і від Одеської обласної бібліотеки імені Михайла Грушевського. Одне з найбільших таких поповнень відбулося перед повномасштабним вторгненням – тоді бібліотека отримала близько 850 книг.
Книжкові фонди бібліотек регулярно оновлюються завдяки коштам місцевого бюджету, програмам Українського інституту книги та благодійним ініціативам. Цього року бібліотечна система отримала 303 нові книги від Українського інституту книги, які розподілили між 20 бібліотеками громади.
«Вагомий внесок у поповнення фондів роблять і читачі, які долучаються до акції «Подаруй книгу». Активно підтримують бібліотеки й місцеві автори, передаючи власні видання. Крім того, цієї весни благодійниця подарувала кожній бібліотеці громади книги та набори необхідного канцелярського приладдя. За словами працівників закладу, такі ініціативи допомагають не лише оновлювати фонди, а й підтримувати роботу бібліотек», – розповіла Ірина Присяжна.
Книжкові рекомендації для читачів громадиСеред найпопулярніших книг останнього часу бібліотекарка Лілія Байрамова називає роман «За Перекопом є земля»
Анастасії Левкової А власними читацькими фаворитами вважає українську та світову класику.
«Колись більше читала світових авторів, а тепер відкриваю для себе українських класиків», – каже вона.
За словами співрозмовниці, з роками її ставлення до української класики суттєво змінилося.
«У школі українська література часто асоціювалася з козаками, кріпаками й постійним відчуттям смутку. Тоді вона здавалася складною. А зараз я відкрила її для себе по-новому. У цих творах стільки описів нашого побуту, традицій, родинного життя, що читаєш і захоплюєшся», – розповідає бібліотекарка.
Серед книг, які вона порадила б прочитати мешканцям громади, особливе місце займає повість Григорія Квітки-Основ'яненка «Маруся».
«Для мене це вічна книга про стосунки дітей і батьків, кохання, традиції, життєві випробування та людську гідність», – каже вона.
Серед книжок, які бібліотекарка радить читати незалежно від віку, є й класична «Різдвяна пісня в прозі» Чарльза Дікенса
«Це одна з моїх найулюбленіших книг. Начебто казка, але насправді вона і для дорослих. Це історія про людяність, любов до людей і родини, про вміння переглянути свої пріоритети», – каже Лілія.
Ще одна книга, яку бібліотекарка радить читачам, – «Дзвінка. Українка, народжена в СРСР» Ніни Кур’яти Письменниця родом з Любашівщини, і згадує в тексті про рідні місця.
