Щоранку національний природний парк «Тузлівські лимани» прокидається під багатоголосий пташиний спів. Головними зірками цих заповідних вод є малі чепури — граційні представниці родини чаплевих. На відміну від своїх більших родичів, які годинами можуть нерухомо вичікувати на здобич, ці білосніжні красуні діють дуже активно та енергійно. Вони швидко крокують водою, здіймаючи бризки, та спритно виловлюють дрібну рибу, земноводних, комах і ракоподібних, демонструючи дивовижну реакцію та спритність.
Зараз у житті цих птахів триває найбільш відповідальний та гамірний період — сезон вигодовування потомства. Свої гнізда малі чепури облаштували у густих заростях гледичії, де вони мирно сусідять із граками та маленькими соколами — кібцями. Разом вони утворили справжнє пташине містечко, у якому життя вирує від перших променів сонця до пізнього вечора. Дорослі птахи практично безперервно кружляють над лиманами, збираючи їжу для своїх вічно голодних та галасливих пташенят, які вже зовсім скоро стануть на крило.
Особливу увагу привертає розкішне шлюбне вбрання малих чепур.
Їхнє сліпучо-біле оперення прикрашає витончений чубчик на потилиці, а на спині та плечах ростуть довгі ажурні пера, відомі як егретки. На жаль, саме ця природна краса понад століття тому ледь не коштувала виду повного винищення. У дев’ятнадцятому столітті егретки стали шалено популярним елементом декору для жіночих капелюшків у Європі та Америці, через що мільйони птахів безжально вбивали заради примх моди. На щастя, завдяки вчасному втручанню перших природоохоронців та зміні людських цінностей цей вид вдалося врятувати від повного зникнення.
Сьогодні малі чепури знову вільно кружляють над одеськими лиманами, будучи живим символом відродження дикої природи. Їхня висока чисельність є найкращим індикатором здоров’я та багатства місцевих водно-болотних угідь. Кожне вирощене в парку пташеня дарує надію на те, що майбутні покоління зможуть і надалі милуватися цими неймовірними білими вартовими нашої природи.
Фото: Жанна Срібна
