Наприкінці червня-на початку липня Одещину відвідали польські журналісти та натуралісти Станіслав Лубєнський і Міхал Борецький, аби задокументувати вплив російської війни на природу України: птахів, морських ссавців, водно-болотні угіддя та людей, які їх захищають.
Як повідомляє газета «Вечірня Одеса», супроводжував гостей еколог і орнітолог Сергій Курочкін із Нижньодністровського національного природного парку – передає Еко.Район.
Одеса: коли зникають гніздові нішіВплив війни на природу не вимірюється лише кількістю вирв і вигорілих гектарів. Вибухи породжують ударні хвилі, вібрацію та тривалий шум. Уламки ракет і безпілотників містять метали і паливо, які потрапляють у ґрунт і воду. Після руйнування будівель зникають гніздові ніші серпокрильців, ластівок, горобців і голубів.
Водночас навіть у воєнній Одесі продовжують гніздитись припутні, дятли, шпаки, дрозди та сови
«Але пристосування – це не благополуччя. Те, що птах вижив, ще не означає, що умови його існування залишились безпечними», – наголошує орнітолог.
Читайте також:
- Після російського удару по Одесі у ґрунті виявили нафтопродуктів у 594 рази вище норми
каскад наслідківУ Куяльницькому національному природному парку заступник директора Олег Деркач розповів польським візитерам про різні прояви воєнного впливу. Над територією парку проходять траєкторії ракет і шахедів. Після одного з влучань утворилась вирва, яка заповнилась водою. Уламки спричиняють пожежі та ризик хімічного забруднення лиману.
Не менш небезпечними є вторинні наслідки: кадровий дефіцит, будівельне сміття з пошкоджених будинків на природних територіях, колючий дріт як пастка для тварин.
«Війна руйнує екосистеми не одним ударом – вона запускає цілий каскад взаємопов'язаних змін», – зауважує Сергій Курочкін.
Читайте також:
- Врятувати Куяльницький лиман
Але найбільше вразила польських гостей особиста історія місцевих природоохоронців. Будинок родини Тернових у селі Маяки – де протягом десятиліть жили люди, пов'язані з дослідженням Дністра, – зруйнувала ракета. Родина дивом урятувалась, встигнувши сховатись у підвалі.
Читайте також:
- Дністер у маслянистих плямах: у Молдові ввели режим екологічної тривоги на 15 днів після російських атак
- Дністер стрімко міліє: Україна та Молдова готуються до можливих обмежень
Тим часом на узбережжі продовжують знаходити загиблих дельфінів, зокрема азовок – найменших чорноморських китоподібних. Вибухи, мінування, гідроакустичне навантаження та хімічне забруднення формують для них небезпечний комплекс загроз.
Та попри це у жовтні 2025 року семеро рейнджерів парку за мужнє збереження природи під час війни стали лауреатами Міжнародної нагороди IUCN–WCPA на Всесвітньому конгресі в Абу-Дабі.
Читайте також:
- Гинуть дельфіни, зникають птахи та страждають заповідники: відлуння війни на Одещині
- Дельфіни масово гинуть у Чорному морі
- Мазут і рослинну олію знову виявили на узбережжі Чорного моря в нацпарку «Тузлівські лимани»
Війна завдає удару й по туристичній інфраструктурі, яка допомагала людям відкривати для себе природу дельти. Так, незадовго до приїзду гостей два безпілотники влучили в котеджну частину комплексу зеленого туризму «Пелікан», пошкодивши й зруйнувавши кілька гостьових будиночків.
Читайте також:
- Дунай: що загрожує річці
Чорноморська кілька тисяч тонн соняшникової олії витекло в акваторію. Рослинна олія є безпечною на кухні, проте у морі вона склеює пір'я водоплавних птахів і руйнує мікроструктуру – птах намокає, переохолоджується і не може плавати. Попередні подібні розливи призводили до масової загибелі пірникоз
Читайте також:
- Трагедія для птахів-пірникоз
Читайте також:
Ботанічний сад: саговники, яким 160 роківУ ботанічному саду ОНУ імені Мечникова від ударів російських безпілотників постраждали теплиці й частина наукової колекції. Але сад живе.У пальмовій оранжереї зберігаються старі саговники – їх подарував Варшавський університет Одеському понад 160 років тому. Символічно: польські журналісти стояли біля цих живих свідків наукових зв'язків між двома містами.
Цікава деталь: в одеських парках зросли зимові скупчення припутнів Ймовірно, відсутність полювання під час воєнного стану підвищила довіру птахів до міського середовища, що є прикладом синурбанізації, пристосування диких тварин до життя поруч із людиною.
Читайте також:
- «Рослинам не поясниш, що у нас війна»: Одеський ботсад оговтується від російського ракетного удару та збирає гроші на відновлення теплиць
«Природа не може виступити на пресконференції. Її голосом мають стати науковці, природоохоронці та журналісти. І поки над Нижнім Дністром летять пелікани, на Тузлівських лиманах збираються фламінго, а в дельті Дунаю відроджується очерет, їх треба досліджувати, документувати і захищати», – наголошує Сергій Курочкін.
