З нагоди Дня молоді на центральному стадіоні Саврані відбувся товариський поєдинок між місцевою футбольною командою та гостями з Піщаної Головним здобутком свята стало зміцнення зв'язків між сусідніми громадами.
Про нагородження місцевих активістів, перебіг видовищної гри та логістичні причини, які зближують спортсменів району – читайте у матеріалі Район.Подільськ.
Танці, співи та нагородиНа центральному стадіоні Саврані 12 серпня з самого ранку вирували активності. Робітники готували стадіон до урочистої частини та футбольного матчу, а танцівниці та співаки Савранщини востаннє «проганяли» програму.
Захід розпочалася з хвилини мовчання та виконання державного гімну. Після з патріотичним номером виступили танцівниці. Далі естафета перейшла до представників влади, які вручили почесні відзнаки активним діячам громади у різних сферах.
Після того організатори запросили до виходу футбольні колективи. Першими під оплески трибун вийшли гості з Піщаної, вслід за ними покрокували й господарі.
Перед стартом поєдинку слово надали представникам колективів. Василь Гудков – спортивний волонтер з Піщаної – подякував савранським колегам за тісну співпрацю та постійну комунікацію.
Водночас капітан господарів – Сергій Куций – пообіцяв продовжувати організовувати поєдинки та футбольні турніри пам’яті задля розвитку спорту в сусідніх громадах.
Як пройшов поєдинокГравці вишикувалися на полі та з вигуками «Слава Україні», «Героям Слава» вибігли на центр. Матч відбувався у класичному форматі: 10+1. Утім, зважаючи на спекотну погоду, тривалість одного тайму склала 30 хвилин, замість звичних 45.
Піщанській команді вдалося активно почати поєдинок – пресинг та активні дії на половині суперника призвели до взяття воріт у перші 10 хвилин матчу. Однак поступово гра почала вирівнюватися, господарі стали більше контролювати м’яч, натомість гості вирізнялись вибуховими контратаками.
Перший тайм гравці Саврані програвати не захотіли – під завісу першої половини відзначились голом та зрівняли рахунок.
1:1. Перерва.
Поки футболісти відпочивали, на весь стадіон лунали народні пісні від місцевих артистів. Словом, панувала дружня атмосфера.
Другий тайм мав би розв'язати усі питання – це розуміли футболісти обох команд, які відразу ринулися до боротьби. Гра стала веселішою,
центр поля немовби зник, гравці перейшли до максимально відкритого футболу в надії вирвати перемогу.
І ось у середині другого тайму господарі довели одну з атак до успішного завершення. 2:1, Саврань була попереду.
Проте гості не збиралися так просто здаватися. Піщанська команда ще активніше побігла вперед, створила кілька моментів, проте м’яч «не ліз» у сітку.
Але в цей день за старою, доброю традицією мала перемогти дружба. Наприкінці матчу стрімка атака гостей закінчується голом.
2:2, нічия, після якої усі залишилися задоволеними.
Футбол об’єднує громадиПісля завершення гри представники Савранщини вручили подяку піщанським гостям за тісну співпрацю у сфері роботи з молоддю та спорту.
«Ми вже далеко не вперше приїжджаємо до Саврані на футбол, і в селах громади ми не раз бували. Це справді важливо. Після початку повномасштабної війни спорт у нас відійшов на дуже другорядний план. Але це неправильно. У нас грає молодь, ветерани, судять та грають військові, коли перебувають у відпустках. Ми об’єднуємо людей. Заходи проводимо не лише з метою побігати, а задля пам’яті про наших героїв.
Майже кожен турнір, присвячений полеглим воїнам», – говорить спортивний волонтер Василь Гудков з Піщаної.
Поєдинок між командами у ПіщанійТакі футбольні поєдинки проводять не лише в центрах, а й в інших селах. На Савранщині турніри проходили в Осичках, Байбузівці, Дубиновому та Концебі.
«Давайте відверто, у нас немає особливо багато місць, де можна провести вільний час, особливо зараз. Футбольний поєдинок на вихідних – чудовий захід, щоб вийти з родиною, поспілкуватися із земляками, поїсти ухи та просто відпочити душею від рутини та трагічних новин з фронту», – додає пан Гудков.
Ще один чинник, який має підштовхувати Піщанську та Савранську громади до активної співпраці – це їхнє розташування. Подільський район – найбільший за розмірами на Одещині. Водночас Піщана та Саврань – це самісінький кордон області.
Наприклад, хлопцям із Саврані, щоб добратися на матч до Балти чи Подільська де грають чемпіонат району, треба їхати довго поганою дорогою. До Піщаної траса не краще, але ж набагато ближче.
«Ми колись думали зібрати одну команду з двох громад. Рухатися далі. Але на це потрібен час та ресурси», – зауважує капітан савранської команди Сергій Куций.
Незабаром футболісти знову зійдуться у товариській грі, але вже на території Піщанської громади.
Читайте також:
- Гра, що береже пам’ять: у селі Шляхове відбулися футбольні змагання на честь воїна Василя Бачинського
