На Хмельниччині в межах національного природного парку «Подільські Товтри» який із 2008 року входить до семи природних чудес України, а з 2017-го окремі його ділянки внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, планують будівництво вітроелектростанції.
Про це за інформацією Української природоохоронної групи пише Еспресо, – повідомляє Еко.Район.
Українська природоохоронна група заявляє, що важка техніка працює на майданчиках майбутнього будівництва вже кілька місяців. Підтверджують це і супутникові знімки. Проте процедура оцінки впливу на довкілля ще не завершена й остаточного висновку немає. Факт проведення робіт підтвердила й Державна інспекція архітектури та містобудування. За даними реєстру будівельної діяльності, повідомлення про початок підготовчих робіт на земельних ділянках зареєстроване від 30 березня.
Зауважимо, що «Подільські Товтри» мають статус території Смарагдової мережі – системи природоохоронних територій у межах Бернської конвенції для збереження видів і оселищ європейського природоохоронного значення.
Природоохоронець Олексій Василюк пояснює,
що такий статус може мати практичні юридичні наслідки для інфраструктурних проєктів. Подібний аргумент, приміром, уже фігурував у судовій справі щодо вітроелектростанції на полонині Боржава в Закарпатті яка теж має статус території Смарагдової мережі.
Читайте також:
Матеріали оцінки впливу на довкілля фіксують, чому територія цінна. Так, під час польових досліджень там виявили 143 таксони судинних рослин і мохоподібних, а також фрагменти природного оселища багаторічних кальцефітних трав'яних і степових угруповань, значущих для Смарагдової мережі, хоча стан цього оселища самі документи називають незадовільним через побутове сміття, заростання чагарниками й поширення інвазійних рослин.Фіксують також сім видів кажанів зокрема вечірницю руду й кілька видів нетопирів Це свідчить про те, що територія може бути міграційним коридором, найактивнішим навесні та восени.
Серед птахів, які пролітають над майданчиком майбутньої ВЕС, – білий лелека, осоїд, чорний шуліка, лучний лунь і звичайна боривітерка
Природоохоронець
Петро Тєстов додає, що територія лежить у долині Дністра та його приток, якою проходять міграційні шляхи птахів, і що будувати вітряки варто якнайдалі від таких коридорів і річкових долин, а не в межах нацпарків.
Попри ці ризики, Бюро Науково-технічної ради нацпарку проєкт погодило. Щоправда, з умовами, а саме фінансуванням довгострокової програми управління лучно-степовим комплексом, ліквідацією стихійних сміттєзвалищ, регульованим сінокосінням та відключенням турбін у періоди сезонних міграцій птахів і кажанів. Тєстов, який є членом цієї Науково-технічної ради, вважає, що питання мало розглядати повне засідання ради, а не лише її бюро.
Окреме занепокоєння природоохоронців викликає те, що відбувається на місці зараз. За словами Тєстова, на громадських слуханнях представники проєкту не дали чіткої відповіді, яка рослинність росла безпосередньо на ділянках під фундаменти турбін, а самі роботи називали «благоустроєм», на який власники землі мають право.
Українська природоохоронна група вважає, що це ускладнює саму процедуру ОВД: якщо рослинність на місці майбутнього будівництва вже знищена,
оцінити її реальний стан до початку робіт стає складніше.
Що ж відомо про компанію, яка готує будівництво? Це ТОВ «Еко Вінд Товтри», зареєстроване у 2024 році. Спочатку компанія належала Сергію Добровольському а наприкінці 2025-го власником 50% став Ігор Надвірний (45% належить Андрію Берднику ще 5% – Дмитру Борболюку)
За даними YouControl, Надвірний володіє й іншими енергетичними компаніями на Хмельниччині, зокрема ТОВ «Лісові Гребенці ВЕС», яке також планує будівництво ВЕС у Лісовогринівецькій громаді
Природоохоронці проводять паралелі з уже нашумівшою історією про полонину Руна в Закарпатській області де забудовник УК «Вітропарки України» також почав зводити фундаменти вітряків до завершення екологічних процедур, обґрунтовуючи це тим, що фундамент нібито є окремим об'єктом будівництва.
Читайте також:
- Червонокнижні рослини знищені, кран уже завезли: на полонині Руна будують вітропарк всупереч екологічним умовам
- Полонина Руна в центрі уваги Європарламенту: у ЄС закликали не забудовувати високогір'я Карпат
- Карпатський саміт: понад 40 мільярдів євро інвестицій і ризики для природи
