У Тилігульському лимані виявили мідії завдовжки понад 9 сантиметрів. Науковці також досліджують, чи можна використовувати водойму для створення мідійних господарств, зокрема за допомогою штучних субстратів для осідання личинок молюсків.
Про це повідомляють у Держрибагентстві, – передає Еко.Район.
Дослідження природних поселень середземноморської мідії (Mytilus galloprovincialis провели фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії. Науковці вивчали розподіл молюсків, розвиток фіто- і зоопланктону та гідрохімічні показники водойми.
Поселення мідій розподілені нерівномірно: від невеликих розріджених груп до ділянок зі значною концентрацією молюсків. Найбільше їх виявили на глибинах від одного до п’яти метрів. На глибших ділянках скупчення майже не траплялись.
Однією з можливих причин такого розподілу науковці називають погіршення умов біля дна. У літньо-осінній період за слабкого перемішування води там може виникати дефіцит розчиненого кисню. На мулистих ґрунтах розкладання органічної речовини також може спричиняти нестачу кисню у придонній воді та його відсутність у донних відкладах.
Такі умови здатні обмежувати формування стійких поселень мідій на глибині.
Водночас дослідження показало, що в лимані трапляються великі молюски. Довжина найбільших досліджених мідій становила 9,4 сантиметра, а середня – близько 7,7 сантиметра.
Для порівняння, у пробах із Тилігульського лиману за 2025 рік не фіксували особин завдовжки понад 6 сантиметрів. У 2026 році науковці виявили мідій, які виросли більш ніж до дев’яти сантиметрів. Це свідчить про наявність у водоймі локальних умов, сприятливих для росту великих молюсків.
Мідії також зберігаються у лимані за високої солоності води – близько 30 проміле. За даними дослідження, молюски в таких умовах не лише виживають, а й продовжують відтворюватись.
Наступний етап роботи передбачає оцінювання потенційних ділянок для вирощування мідій. Науковці мають врахувати глибину, вміст кисню, солоність, тип донних ґрунтів, кормову базу, природне осідання личинок і сезонні зміни росту молюсків.
Серед можливих напрямів дослідження — використання колекторних систем у верхніх шарах води. Вони можуть слугувати штучним субстратом, на якому осідатимуть личинки мідій.
«Наступним етапом роботи має стати комплексна оцінка потенційних акваторій. Належне наукове обґрунтування цих ділянок може стати основою для створення пілотних мідійних господарств та подальшого розвитку конхікультури в Україні», – зауважує голова Держрибагентства Ігор Клименок
