Валерій Желясков із Криничненської громади десятки років віддав виноробству. Спочатку він виготовляв невеликі партії вина для рідних і друзів, експериментуючи з різними сортами винограду та навчаючись на власних помилках. З часом захоплення стало його справою життя. Сьогодні його вина беруть участь у професійних конкурсах, а винороб прагне розвинути місце для дегустацій і прийому туристів. Про шлях у виноробстві, родинні традиції, труднощі й плани на завтра він розповів журналістці.
Перший виноградник біля озера й початок експериментів
Історія винороба Валерія Желяскова з Болградського району почалася з пристрасті до винограду та бажання створити власне вино. У 2000-х він заклав виноградник площею близько півтора гектара поруч із озером Ялпуг у рідному селі Криничне. Тут росли сорти Аліготе, Одеський чорний і Молдова.
За професією Валерій – заготівельник. Як і більшість односельців, він працює у сільському господарстві. Він полюбляє полювання, але виноробство зайняло особливе місце в його житті. Спочатку це було хобі, що згодом переросло у справу, якій він приділяє більшість часу і сил.
Для півдня Одещини він обрав неординарний шлях: починав з білих вин, експериментуючи, щоб сформувати їх унікальний смак і аромат.
Під час цих перших кроків його підтримували близькі та досвідчені місцеві винороби, які ділилися порадами.
З 2012 року Валерій став випускати столові вина, приділяючи велику увагу технологічним процесам, якості винограду та унікальним характеристикам кожного сорту.
Не маючи профільної освіти, винороб сприймав виноробство інтуїтивно, ніби передані з покоління в покоління знання і досвід допомагали йому відчувати тонкощі. Це спадок від предків, які берегли традиції з терпінням і любов’ю до землі.
Перші нагороди і підтвердження вибору
У 2014 році Валерій вперше представив свої вина на винному фестивалі в Болграді, але тоді без нагород.
Справа почала змінюватися у 2017 році, коли він отримав перші нагороди у кількох категоріях. Це стало підтвердженням правильного шляху.
“Тоді вперше відчув, що рухаюся у правильному напрямку, бо мої вина оцінили професіонали”, – згадує Валерій Желясков.
Відтоді він постійно вдосконалює свої навички, спілкується з досвідченими колегами і цінує поради фахівців.
Валерій переконаний: крім бажання, у виноробстві важливо постійно вчитися, аналізувати результати і не боятися експериментів.
Фактори, що формують характер вина
На смак і характер вина впливають сорт винограду, погодні умови, урожай і технологія виробництва. Винороб строго ставиться до вибору сировини, купуючи виноград у виробників Болградського та Ізмаїльського районів.
Під час переробки він дбайливо готує обладнання, посуд і всі необхідні матеріали. За роки роботи Валерій створив власну систему, що поєднує традиції і сучасні технології.
Головна увага – лабораторним аналізам винограду: визначенню цукристості й кислотності, що мають ключове значення для якості вина.
Серед сортів, які використовує винороб, – Одеський чорний, Каберне, Аліготе, Рислінг, Сухолиманський, Сапераві, Ркацетелі та Піно нуар.
Він особливо цінує Одеський чорний серед червоних вин і Рислінг серед білих. Біле вино з Каберне стало окремим здобутком, яке припало до смаку жінкам із його оточення.
За роки роботи траплялися й невдачі. Одного разу вино зіпсувалося через занизьку цукристість винограду.
Шардоне того року довелося вилити. Такий досвід загартував Валерія та навчив скрупульозно контролювати кожен етап.
Підтримка ФАО і нові горизонти
Обмін досвідом із колегами стає для Валерія ключем до розвитку. Спілкування допомагає знаходити рішення і уникати помилок.
Для автоматизації процесів він придбав мезгонасос і встановив кондиціонер, що підтримує оптимальну температуру для бродіння і зберігання вина. Так поєднується досвід і сучасне обладнання.
У 2024 році Валерій увійшов до “Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Болградського району”. Це дало йому можливість обмінюватись знаннями і розвивати бізнес.
Він також долучився до програми підтримки виноробства від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Протягом року брав участь у тренінгах і зустрічах із іншими виробниками. Завдяки цьому отримав нове обладнання — чотири ємності для зберігання вина й електричну дробарку.
“Нові технічні засоби допомагають покращити технологічні процеси, роботу стала простішою й автоматизованою”, – зазначає винороб.
Для невеликих виробників така підтримка відкриває нові можливості для зростання.
“Офіційна реєстрація, співпраця з асоціацією і партнерами — це шлях, що допоможе стати частиною виноробної спільноти регіону і рухатися впевнено вперед”, – ділиться Валерій.
Сімейна справа і збереження традицій
У житті Валерія важливе місце займає родина. Його дружина Марія обожнює місцеві традиції: випікає хліб, виготовляє паприку й мірудію — традиційні спеції Бессарабії.
Валерій і Марія – команда, яка разом підтримує культурну спадщину свого краю, зберігаючи та розвиваючи виноробну справу.
До війни подружжя планувало розвивати туристичний бізнес і часто приймало гостей. Для них це була можливість поділитися традиціями та розповісти про життя регіону.
Діти — донька Юлія і син Олександр — активно підтримують справу батьків. Юлія допомогла Валерію взяти участь у програмі ФАО, а також розробила етикетку, сприяє плануванню розвитку бізнесу і допомагає з оформленням документів.
Олександр переймає сімейні виноробні секрети і Валерій сподівається, що син продовжить традиції.
Подружжя звело будинок на місці хати Маріїних батьків. Вона зберегла старі світлини, серед яких фото її прадіда біля винної діжки.
Історичне зображення стало першою етикеткою вина їхньої родинної виноробні.
Від домашньої винотеки до туристичної принади
Одним з викликів для невеликого виробника є збут продукції. Валерій продає через ярмарки, фестивалі та замовлення у соцмережах.
Він бачить перспективу у винному туризмі. У своїй оселі облаштував невеличку винотеку, де гості можуть поспілкуватися й скуштувати вина. Там навіть зберігається зразок Шардоне з 2015 року.
Подружжя планує розвивати локацію для дегустацій і прийому відвідувачів, знайомити гостей із місцевими традиціями. Вони розглядають можливість приєднатися до туристичного маршруту “Дороги вина та смаку Української Бессарабії”.
“Хотілося б, щоб наша справа стала повноцінною туристичною локацією, де можна не просто пробувати вина, а й пізнати культуру, гастрономію і історію краю. У майбутньому мріємо вийти на міжнародний рівень”, – розповідає Валерій.
Він додає: ключ до розвитку – це бажання й чітка мета. На шляху трапляються перешкоди, але досвід допомагає їх подолати.
“Нам приносить радість спілкування з людьми. Традиції живуть у нас у крові. У сучасному світі ми даємо їм нове звучання”, – підсумовує винороб.
Історія Валерія Желяскова ілюструє, як особисте захоплення поступово стає сімейною справою. Вона об’єднує цінності, традиції та прагнення розвивати рідний край. Підтримка партнерів і професійне навчання відкривають нові можливості для малих виробників.
Для півдня Одещини такі ініціативи — не лише розвиток виноробства, а й збереження гастрономічної спадщини, створення туристичних принадів та популяризація унікальної культури регіону.
Запис Винороб Валерій Желясков із Болградського району: шлях від сімейних традицій до розвитку винного туризму спершу з'явиться на Times.od.UA.
