Одесит Тарас Томасевич уже три роки працює в лавах Державної служби з надзвичайних ситуацій. Навчання у Львівському університеті він завершував під час початку повномасштабного вторгнення, коли замість звичних пробіжок курсанти прямували до укриттів та допомагали приймати перші гуманітарні вантажі. Вибір професії для Тараса був свідомим, адже його батько багато років служить у поліції, тож відповідальність за людей була знайома йому з дитинства.
Свій перший серйозний досвід Тарас отримав ще під час стажування, коли виїхав на ліквідацію наслідків ворожого удару по складських приміщеннях. За його словами, найважчим тоді було бачити рідних, які чекали біля завалів, поки рятувальники діставали постраждалих з-під бетонних балок. Згодом, уже працюючи в Одесі, його відділення одним із перших прибуло до багатоповерхівки після прильоту. Серед суцільного руйнування та криків про допомогу фахівцям вдалося розібрати завали вручну й урятувати затиснуту уламками жінку, яка після визволення змогла самостійно дійти до медиків.
Сьогодні робота надзвичайників стала ще небезпечнішою через ризик повторних ударів ворога по місцях, де вже працюють оперативні служби. Попри це, Тарас Томасевич продовжує виїжджати й на щоденні виклики у місті — від допомоги з кажанами чи визволення тварин до порятунку дівчини, яка раптово провалилася під тротуар в Одесі.
За віддану службу одеський рятувальник відзначений нагородою «За оборону України». Усі складні чергування він намагається залишати на роботі та більше часу проводити з дружиною, з якою після перемоги мріє вирушити у подорож мальовничими куточками України.
