Силове пакування у «бусики», побиття, сльозогінний газ і навіть погрози сексуального насильства — те, що мало бути законним оповіщенням, в Одесі перетворилося на кримінальну хроніку. Крапку в історії свавілля поставив суд: дев’ять учасників груп оповіщення одного з районних ТЦК та СП — як військовослужбовці, так і залучені цивільні — визнали вину й отримали вироки. Цей випадок став вагомим прецедентом, який чітко окреслив межу між виконанням конституційного обов’язку та злочином.
«Море Людей» поспілкувалися з Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Ігорем Міщенком, аби з’ясувати правові рамки мобілізаційних заходів та скласти чіткий покроковий алгоритм дій для громадян у разі порушення їхніх прав.
Розслідування, яке проводили слідчі Територіального управління ДБР у місті Миколаєві за процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, розкрило системні зловживання під час заходів оповіщення у квітні–травні цього року.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Ігор Міщенко.
Джерело: фейсбук Ігоря Міщенка Коментуючи ситуацію, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Ігор Міщенко зазначив:
«У своїй роботі я послідовно керуюся офіційною позицією Омбудсмана України Дмитра Лубінця: захист Батьківщини є конституційним обов’язком кожного громадянина, але мобілізаційні заходи мають відбуватися виключно у правовому полі. Будь-які факти силового затримання цивільних осіб, застосування фізичного насильства, вилучення майна чи утримування проти волі з боку працівників ТЦК та СП є прямим порушенням закону і не можуть бути виправдані».
Він також підкреслив, що Офіс Уповноваженого здійснює парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод, а у разі отримання повідомлень про свавілля чи незаконне позбавлення волі діяльність Представництва охоплює моніторингові візити без попередження, акти реагування, ініціювання розслідувань та забезпечення доступу до правової допомоги.
Хроніка свавілля: від побиття до погроз і грабежуЯк довели прокурори, фігуранти справи діяли за відпрацьованою схемою.
Вони незаконно затримували чоловіків прямо на вулицях міста, після чого силоміць пакували їх до автомобілів та вивозили до приміщень ТЦК.
Затримання супроводжувалися відвертим насильством: потерпілих били, застосовували проти них сльозогінний газ, морально принижували та залякували.
Людей примусово змушували здавати персональні дані, а також видавати інформацію про інших чоловіків призовного віку. Зафіксовано епізоди, коли жертвам погрожували сексуальним насильством, а один із чоловіків знепритомнів просто в машині після розпилення газу.
В одному з випадків «борці за мобілізацію» не гребували й відвертим криміналом — під час примусового перевезення один із нападників просто витягнув із гаманця потерпілого 5 200 гривень.
Джерело: Прокуратура України Усі дев’ятеро обвинувачених повністю визнали свою провину та пішли на співпрацю зі слідством, підписавши відповідні угоди з прокурорами.
Де проходить межа між законом і злочиномЯк підкреслює Ігор Міщенко:
«Межа між законними діями державних органів та злочином чітко визначена Конституцією України, Постановою Кабінету Міністрів України № 560,
Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) та Кримінальним кодексом України».
До законних заходів належать перевірка військово-облікових документів та вручення повісток уповноваженими особами. Водночас представник Омбудсмана окремо акцентує:
«Працівники ТЦК та СП не мають законних повноважень затримувати громадян чи примусово переміщувати їх у транспортні засоби. Затримувати та доправляти осіб до ТЦК та СП мають право: співробітники Національної поліції України — на всій території держави (ст. 259 КУпАП, Постанова КМУ № 560); військовослужбовці Державної прикордонної служби України (ДПСУ) — виключно у межах прикордонної смуги, контрольованих прикордонних районів та в пунктах пропуску».
При цьому затримання є законним лише за умови, якщо особа перебуває в офіційному розшуку за порушення правил військового обліку, і проводиться з обов’язковим складанням Протоколу про адміністративне затримання на строк не більше ніж 3 години.
Будь-які відхилення від цих норм кваліфікуються як кримінальні злочини:
- Силове затримання, примусове переміщення та утримання працівниками ТЦК кваліфікується за ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини).
- Застосування фізичної сили чи спецзасобів підпадає під ст. 426-1 КК України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).
- Працівники ТЦК не є органами досудового розслідування, тому примусове вилучення особистих речей і телефонів, а також утримання людей понад три години без суду чи права на дзвінок є прямим порушенням Конституції України.
хто і що отримавСуд призначив покарання залежно від ступеня ролі та участі кожного у злочинних схемах. Затверджені вироки охоплюють широкий спектр покарань — від службових обмежень до реальних та тривалих термінів ув’язнення:
«З числа засуджених шість осіб отримали реальні терміни ув’язнення. Найсуворіше покарання – 7 років і 1 місяць позбавлення волі. Ще трьох засуджено до 7 років ув’язнення, двох – до 5 років і 1 місяця позбавлення волі за сукупністю вироків. Ще двом призначено по 2 роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави. Один засуджений отримав 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки», – повідомили в Офісі Генерального прокурора.
Дії зловмисників кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу України: незаконне позбавлення волі та викрадення людей, вчинені за попередньою змовою групою осіб (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 146 КК України), катування (ч. 3 ст. 127 КК України), а також грабіж в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 186 КК України).
Судові розгляди щодо інших можливих учасників злочинних епізодів наразі тривають.
Як захистити свої права:
алгоритм дій від Офісу ОмбудсманаУ разі порушення прав під час мобілізаційних заходів громадянам та їхнім родичам радять діяти за чітким алгоритмом:
- Дії на місці події: Вимагайте від поліцейських чи уповноважених осіб пред’явити службові посвідчення та скласти Протокол про адміністративне затримання із зазначенням точного часу. Обов’язково вимагайте реалізації права на телефонний дзвінок рідним чи адвокату, а також залучення захисника через систему безоплатної правничої допомоги (єдиний номер: 0 800 213 103
- Дії родичів у разі зникнення зв’язку: Негайно звертайтеся на спецлінію 102 із заявою про вчинення злочину за ст. 146 або ст. 426-1 КК України, вимагаючи реєстрації в ЄРДР. Також повідомляйте Військову службу правопорядку (ВСП) ЗСУ, Державне бюро розслідувань (ДБР) та Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони.
- Звернення до Офісу Уповноваженого з прав людини
Телефон у Києві: 044 299 74 08
Електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua
Форма звернення на офіційному сайті: ombudsman.gov.ua.
Представництво в Одеській області:
м. Одеса, вул. Італійська, 25 (прийом громадян: вівторок і четвер з 09:00 до 13:00).
«У зверненні необхідно обов’язково вказати ПІБ потерпілої особи, дату народження, деталі події (дата, час, місце затримання, підрозділ ТЦК чи номери авто) та контакти заявника для зворотного зв’язку. Усі звернення, які надходять до Представництва в Одеській області, перебувають під моїм особистим контролем та контролем Омбудсмана Дмитра Лубінця для вжиття негайних заходів реагування»,
– зазначає Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Ігор Міщенко.
Чому цей вирок є важливим для суспільстваОдеський прецедент руйнує головний міф, який тривалий час панував у суспільстві: воєнний стан нібито списує будь-які зловживання під час мобілізації. Реальні терміни ув’язнення для військовослужбовців та цивільних, залучених до груп оповіщення, показують, що судова система почала фіксувати межу між виконанням військового обов’язку та кримінальними злочинами. Для Одещини та України загалом це означає просту річ: будь-яке повторення силових сценаріїв із «бусиками» та катуваннями тепер має конкретну юридичну ціну, а алгоритми дій від Офісу Омбудсмана дають людям реальні інструменти захисту у разі перевищення повноважень.
Тема:
- викрадення людей
- ДБР
- Ігор Міщенко
- катування
- мобілізація
- права людини
- судовий вирок
- ТЦК Одеса
- Уповноважений з прав людини
