Одеса

Збережені ліцеї, перевірка «Інфоксу» та відхилений мовний мораторій: чим завершилася сесія Одеської міськради

28 жовтня відбулася 55–та позачергова сесія Одеської міської ради VIII скликання, яка тривала понад шість із половиною годин. Депутати розглянули 56 питань порядку денного. Голосування проходили на межі кворуму: у залі були присутні від 35 до 41 обранця, а ухвалення рішень стало можливим завдяки реєстрації п’ятьох нових депутатів на початку засідання.

Фото: Одеська міська рада Нові депутати від партії «Довіряй ділам» та кворумПеред початком розгляду питань міська виборча комісія зареєструвала п’ятьох нових депутатів від партії «Довіряй ділам». Вони зайняли місця померлого Дмитра Танцюри та колег, яких партія відкликала за народною ініціативою: Олега Бриндака, Марини Лозовенко, Олександра Матвєєва та Ольги Макогонюк.

Мандати отримали:

Захар Петровицький — керівник підприємства «Сукулент», обвинувачений у кримінальній справі щодо незаконного відчуження комунальної нерухомості;
Олексій Кисловський — керівник юридичного відділу ТОВ «Одеський дельфінарій», депутат міськради минулого скликання;
Владислав Касаткін — власник компанії «Спецпожсервіс–Юг»;
Ірина Іордонова — колишня помічниця депутатки Марини Лозовенко;
Вікторія Богдан — обрана за партійним списком.

Голова фракції «Довіряй ділам» Олег Етнарович визнав,

що без цих голосів робота ради була б паралізована:

Етнарович Олег Володимирович «Якби сьогодні їх не було в залі, ми б не проголосували жодного рішення».

В.о. міського голови Ігор Коваль додав, що за такої низької явки вирішальне значення має позиція кожної окремої групи та позафракційних депутатів.

Крім того, міськрада розширила склад виконавчого комітету до 18 людей, додавши трьох ветеранів війни за поданням міської Ради ветеранів: Дениса Карташева, Вадима Нестеренка та Сергія Пушкаренка.

Мовний мораторій: чому міськрада відхилила заборону російськомовного продуктуДепутатка Ольга Квасніцька запропонувала запровадити в Одесі мораторій на публічне виконання, показ і трансляцію російськомовних пісень, фільмів та вистав у громадських місцях до повної деокупації території України.

Ольга Квасніцька підкреслила, що державне законодавство забороняє творчість громадян РФ, але залишає лазівки для іншого російськомовного продукту, який продовжує лунати на вулицях міста:

Ольга Квасніцька «Цей проєкт рішення не про механізм, а про фундамент. А механізм має закласти виконавчий комітет через дозволи,

через договори оренди і так далі».

Представниця мовного омбудсмена Анна Неруш підтримала проєкт, наголосивши, що він стосується виключно публічного простору, а подібні мораторії вже діють у Києві, Дніпрі та Вінниці.

Анна Неруш Директорка Юридичного департаменту Інна Поповська пояснила, що встановлювати штрафи та обмеження для бізнесу має право лише Верховна Рада. Рішення міськради мало б суто рекомендаційний характер, а складати адміністративні протоколи на його основі неможливо.

Депутати Роман Сеник та Андрій Вагапов назвали проєкт декларативним, підкресливши, що ці правила вже врегульовані загальнонаціональним законодавством. За їхніми словами, місту варто вимагати дотримання порядку від правоохоронців, а не приймати рішення, які не мають дієвого механізму реалізації.

Зокрема, Андрій Вагапов зазначив, що запропонований мораторій багато в чому дублює чинну законодавчу базу:

Андрій Вагапов «У мене немає питань, що складова української державності — це армія, мова та віра. Тому вважаю, що цей мораторій ми, звісно, підтримаємо… Але він є, можна сказати,

не те що дублюючим, є закон України №2310–IX, є зміни по ньому від 19 червня 2022 року… Тобто у нас все це прописано в законодавстві. І реально, я підтримую інших моїх колег, що 90% цього мораторію — це популізм, а 10% — це реально. І також підтримую колегу, що потрібно його змінювати, допрацьовувати та звертатись із ним вже до Верховної Ради».

Результат голосування: рішення не прийнято Його підтримали лише 18 депутатів із необхідних 33, двоє утрималися, а 21 обранець не брав участі в голосуванні.

Результат голосуванна рро встановлення мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території м. Одеси Дитячі поліклініки №5 та №7 залишаються окремими закладамиДепартамент охорони здоров’я запропонував об’єднати дитячі поліклініки №5 та №7 із дорослим Центром первинної медико–санітарної допомоги №16 у Хаджибейському районі.

Керівниця відомства Олена Колоденко запевняла, що це суто юридичне злиття без закриття будівель чи скорочення педіатрів. Мета — зберегти фінансування НСЗУ після досягнення підлітками 18 років та заощадити кошти,

використовуючи комунальну лабораторію 5–ї поліклініки замість оплати послуг приватним фірмам.

Фото: Міська дитяча поліклініка №5
Фото: Міська дитяча поліклініка №7

Батьки зібрали 4 тисячі підписів проти ліквідації самостійності поліклінік, побоюючись спільних черг хворих дорослих із немовлятами та занепаду педіатрії. Депутати Володимир Корнієнко та Олександр Шеремет наголосили, що ці дитячі заклади повністю самоокупні й не потребують дотацій.

Результат голосування: рішення провалили (лише 9 голосів «за»). Обидві поліклініки працюватимуть як незалежні установи.

Результат голосування про припинення Комунального некомерційного підприємства "Дитяча міська поліклініка № 5" Одеської міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Дитяча міська поліклініка № 7" Одеської міської ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 16" Одеської міської ради Зміни в будинку дитини №3 «Сонечко»Депутати оновили статут установи. Вік дітей, які можуть перебувати тут для проходження реабілітації та отримання паліативної допомоги,

збільшили з 7 до 9 років.

Водночас за поправкою депутатки Ірини Куценко зі статуту вилучили підпункт 3.2.16, де йшлося про можливість використовувати дитбудинок як базу для випробувань медичних препаратів. Вона нагадала, що наказ МОЗ №69 прямо забороняє клінічні тестування ліків на дітях–сиротах. У департаменті охорони здоров’я визнали помилку та повідомили, що пункт переносився автоматично з минулих редакцій документа.

ФОТО: oduvs.edu.ua Освіта: мережу ліцеїв зберегли, а дітям військових надали пільгиЗ вересня 2027 року середня освіта в Україні розділиться на гімназії (1–9 класи) та профільні ліцеї (10–12 класи). Департамент освіти запропонував завчасно скоротити мережу одеських ліцеїв із 45 до 38. Директорка департаменту освіти та науки Юлія Філлер пояснила, що закон вимагає від ліцеїв щонайменше трьох навчальних профілів та сучасного технічного оснащення.

Юлія філлер Проте депутати не погодилися зі зниженням статусу трьох закладів і відстояли їх:

Ліцей №6 (просп. Адміральський): статус ліцею зберегли за поправкою депутата від «Європейської Солідарності» Олега Звягіна, який підкреслив небезпеку переміщення дітей під час повітряних тривог до віддалених шкіл;
Ліцей №44 (Пересипський район): зберегли старші класи через віддаленість альтернативних шкіл від Лузанівки;
Спортивний ліцей «Олімпієць»: реорганізацію відтермінували на рік, щоб владнати питання із землею та наповнити інтернат юними спортсменами з області.

Одеський ліцей №6 Одеської міської ради
Одеський ліцей №44 Одеської міської ради
Спортивний ліцей «Олімпієць» Одеської міської ради

Також депутати затвердили пільги на навчання в міських мистецьких школах. За пропозицією депутатки від «ЄС» Жанни Мандриченко право на безоплатну творчу освіту закріпили за дітьми військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні.

Бюджет і будівництво: місто втрачає 410 мільйонів гривеньПід час розгляду фінансового звіту депутат Олексій Єремиця повідомив, що Верховна Рада через поправки до закону щодо рибного господарства звільнила забудовників від сплати старих боргів за пайову участь у розвитку інфраструктури.

Через це бюджет Одеси втрачає 410,8 млн грн, на які мерія розраховувала в судах та через виконавчу службу. В.о. міського голови Ігор Коваль відреагував на це:

Ігор Коваль «Це велика перемога будівельної мафії і приклад унікальної корупції, я вам скажу відверто».

Також обранці звернули увагу на низькі темпи капітальних ремонтів у першому півріччі: на шкільні укриття витратили лише 15% від запланованого,

а на відновлення постраждалих від обстрілів будинків — 16%. Представники мерії пояснили затримку новими правилами обов’язкової реєстрації проєктів у системі DREAM, зазначивши, що до кінця жовтня темпи освоєння коштів у житловому фонді прискорилися до 67%.

Що таке система DREAM?Це державна цифрова платформа, яку створили як «єдине вікно» для всіх проєктів відбудови в Україні. Працює вона схоже на Prozorro: місто не може просто почати ремонт укриття чи житлового будинку за бюджетні гроші, доки детально не внесе проєкт у базу — із фотографіями, кошторисом, стадіями робіт та джерелами фінансування. Система робить витрати прозорими для держави, громадян і міжнародних донорів, але через складну бюрократичну реєстрацію на старті посадовці часто скаржаться на затримки реалізації проєктів.

Інфраструктура, транспорт та топоніміка

Фото: КП «Міськелектротранс»

Електронний квиток і Правила благоустрою знову відклали: депутати перенесли дедлайни підготовки ключових міських правил. Як з’ясувалося під час обговорення, нові Правила благоустрою Одеси не можуть звести воєдино вже десять років — з 2016 року. Впровадження автоматизованої системи оплати проїзду (е–квитка) також затримується: наразі тривають переговори щодо залучення інвестора.

Зображення ілюстроване

Покарання за блокування трамваїв: міськрада затвердила порядок реагування на водіїв, які залишають автівки на коліях або під контактними лініями тролейбусів. Порушників чекає штраф, евакуація машини та стягнення компенсації за збитки КП «Одесміськелектротранс» від простою транспорту.

Зображення ілюстроване

Інвентаризація «Інфоксводоканалу»: створили комісію для перевірки міського майнового комплексу водоканалу, який перебуває в оренді компанії «Інфокс». Приводом стали постійні скарги одеситів на якість води на тлі вимог структури підвищити тарифи.
7 автобусів від Дніпра: місто прийняло на баланс великі пасажирські автобуси від Дніпровської громади. Вони працюватимуть як соціальний транспорт на випадок тривалих знеструмлень та зупинки електротранспорту.
Суперечки довкола топоніміки: провулок Молокова у Київському районі перейменували на честь розвідниці УПА Ірини Попової, а вулицю Оборони Ленінграду об’єднали з вулицею Нечуя–Левицького. Водночас пропозицію перейменувати провулок Ніни Онілової на честь полеглого воїна Юрія Сліпченка відхилили (лише 13 голосів). У залі була присутня дружина військового, яка два роки добивалася цього перейменування та зібрала підписи жителів. Член топонімічної комісії Олег Етнарович пояснив відмову принципом відкласти масові перейменування на честь полеглих бійців до кінця війни, роблячи винятки лише для Героїв України та повних кавалерів орденів.

Зображення ілюстроване

«Сквер захисників і захисниць України»: таку назву офіційно присвоїли зеленій зоні в Приморському районі, додавши згадку про жінок–військовослужбовиць за пропозицією Олексія Єремиці.

Тема: