В умовах складної, швидкоплинної обстановки військові моряки на техніці успішно «подолали» 4-кілометровий лиман. Далі по плану – провели «бій» з ворожими кораблями.
В ході перевірки один з інженерних загонів отримав завдання переправити автомобільну техніку морпіхів через Дністровський лиман з селища Роксолани на Білгород-Дністровський. Загін вирушив з базового табору в район переправи. Було виставлено охорону, обладнано місцевість, підготовлено плаваючі транспортери до завантаження. Невдовзі з’явилися УРАЛи, які без зупинки завантажилися на транспортери і почалася переправа через лиман. Одночасно підрозділ РХБ-захисту розпочав аерозольне маскування переправи. Все навкруги затягнуло димом і лише за звуком двигуна можна було визначити куди рухається транспортер. 24- тонний тягач з більш як 10-тонним автомобілем на борту швидко переправили на протилежний берег. На даній ділянці переправи ширина лиману сягає більше 4 кілометрів, то ж умови важко назвати простими. Крім того, канал є суднохідним і виявилося, що його нещодавно розчищали, а грунт вийняли на західний бік.
З’явилася своєрідна бровка, що ускладнювало роботу екіпажа тронспортера. Але хлопці були готові до цього і бойова машина з плаву на рух по бровці перейшла без зупинки. Здавалося, що це ніяк не ускладнило переправу. Неабияким здивуванням було й те, що завдання виконували матроси строкової служби. Звісно, попередньо такі вправи вже проводились на польових навчаннях, а цього разу було перевірено рівень готовності і злагодженості загону. Вивантаження техніки пройшло за лічені хвилини і транспортер знову вирушив на протилежний берег
За 40 кілометрів від Дністровського лиману відбувався своєрідний «бій» між підрозділами артилерії та кораблем ВМС. Артилерійські підрозділи військ берегової оборони здійснювали знищення надводних цілей в районі можливої висадки морського десанту противника. З деяким азартом розповідає про роботу підлеглих командир артилерійського дивізіону підполковник Сергій Сосєдский.
– Мої підрозділи – як розвідки, так і вогневі, отримали реальні практичні навики стрільби по рухомих надводних цілях, котрі також у цей час проводили антиартилерійські заходи.
Ми мали вирахувати і знищити їх, а вони робили все, щоб не потрапити нам у приціл, – розповідає офіцер.
– За чотири хвилини потрібно виявити ціль, вирахувати дані і передати їх на вогневі позиції. Потрібно врахувати все. І вітер, і навіть те, скільки летить снаряд. Сьогодні той день, коли не можу не висловити поваги “противнику”. Дуже приємно, що екіпаж корабля діяв дуже злагоджено, і ми подекуди аж сорок хвилин ганялися за ними і не могли знищити. Це дуже стимулювало підлеглих, і вони старалися виправляти помилки. Як тільки ми були готові відкрити вогонь, корабель здійснював маневр, тож доводилося все розпочинати з нуля. Наші суперники нерідко працювали на максимальній швидкості, а це значно ускладнювало завдання. Оскільки сектор стрільби в нас сьогодні невеликий, то коли корабель звідти виходить, я по ньому вже не можу стріляти. Я зробив своєрідний експеримент. Кожній гарматі дав різні напрямки стрільби. Крайні зорієнтував на ліву ділянку, і так розкидав свої гармати віялом, з лівої до правої точки берега, в результаті чого корабель не міг вийти з артилерійського вогню. В результаті нами виявлено 18 надводних цілей, вісім з яких знищено, а решта відмовилися від висадки десанту. Я вважаю це хорошим результатом, але остаточна оцінка нашим діям буде поставлена командувачем під час підбиття підсумків.
Леонід МАТЮХІН
Джерело: Народна армія
