З початком великої війни Одеський зоопарк почав приймати домашніх улюбленців, яких віддавали їхні господарі, змушені тимчасово виїхати з країни. Після катастрофи на Каховській ГЕС зоопарк також рятує диких тварин, яких прибило на узбережжя морем.
Окрім сміття, побутових предметів, мін і навіть цілих будинків після підриву росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року на узбережжя Одещини винесло чимало диких тварин. Деякі з них дрейфували у морі кілька днів на невеликих острівцях суходолу без води та їжі, не пристосовані до виживання у солоній воді. Чимало тварин викинуло на берег уже мертвими. Проте когось все ж таки вдалося врятувати.
Один із тих, хто займається порятунком таких тварин — директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков. Їх разом з колегами збирає на узбережжі, забирає у військових моряків, які знімають тварин з плавучих острівців у морі, або ж приймає їх від небайдужих людей, які знаходять такі «несподіванки» самостійно.
«До одеського берега з Херсонщини прибило багато плавучих острівців з очерету, гілок, сміття. На цих острівках припливли різні тварини.
Головним чином, це дрібні тварини, і вони у важкому стані, їх потрібно рятувати», — розповідає Ігор Бєляков, коли ми зустрічаємося з ним у Одеському зоопарку.
Він приносить з собою два великі пластикові контейнери. В одному плаває кілька маленьких чорних тритонів з червоними животиками. В іншому сидить велика жаба.
«Це дунайські тритони. Є популяція цього виду з Херсонщини, і вона — унікальна. Що ж до жаб, таких знайшли вже кілька десятків. Цих тварин плануємо повертати у дику природу, адже це надважливо», — пояснює Бєляков.
Окрім жаб і тритонів, які занесені до Червоної книги України, до одеських берегів прибиває болотяних черепах, вужів, також припливають ондатри. Більшість з цих тварин не пристосовані до солоної води, адже у природі вони живуть у прісних водоймах. За данимиМіністерства захисту довкілля, фахівці знайшли уже 149 мертвих дунайських тритонів, яких винесло морем на узбережжя. Відомо також і про мертвогооленя, якого винесло хвилями у Одесі.
«Врятовані тварини — це дуже маленька частина з усіх тих, які потрапили в біду», — додає Ігор Бєляков.
Ми прямуємо до вольєрів з копитними тваринами. У одному з них, разом з плямистими ланями, перебуває також самиця оленя. Її врятували військові моряки — тварина провела у морі щонайменше п’ять діб, дрейфуючи на невеликому острівці суші. Моряки забрали її на судно, зв’язалися з Одеським зоопарком і передали оленицю фахівцям, розповідає Ігор Бєляков:
«Наразі це найбільша тварина, яку ми прийняли [після підриву Каховської ГЕС]. Ми її лікуємо. Вона налякана і дуже виснажена».
Олениця ходить по вольєру, іноді заходить у невеликий будиночок, призначений для тварин. Перші кілька днів вона з нього взагалі не виходила, згадує завідувач копитної секції Одеського зоопарку Микола Клюєв. Зараз починає спілкуватися з основним стадом. Але досі стресує, коли заходять робочі — співробітники зоопарку.
«Сподіваємося, що зможемо згодом випустити її в природу. До природного середовища тварина адаптується швидше, адже там немає парканів та стін — вона просто піде у ліс, та і все», — каже Микола Клюєв.
На такому ж острівці приплили до Одеси і цуценята єнотоподібної собаки. Їх троє,
вони маленькі, і також перебувають в стресі. Поки що живуть у кабінеті одного з відділів зоопарку, де за ними постійно наглядають фахівці. За тваринами, врятованими після катастрофи на Каховській ГЕС, наглядає зокрема і Оксана Фонтова, завідуюча сектором хижих тварин в Одеському зоопарку. Вона проводить нас до кліток та показує тварин.
«Ці єнотоподібні собачки не агресивні, не кидаються, але вони налякані. Дуже жадібно їдять, жадібно п’ють, та їх ні в якому разі не можна перегодовувати. Через те, що вони нахапалися солоної води, у них почалися проблеми з травленням.Собачки самостійно харчуються м’ясом, п’ють багато води, та ще дуже маленькі, щоб могти захищати себе у природі», — пояснює Оксана Фонтова, відкривши клітку з тваринами. Поки ми розмовляємо, вони спустошують миску, в якій лежало сире м’ясо. В планах зоопарку — так само повернути єнотоподібних собак у природу, коли їхній стан стабілізується.
У сусідній клітці — двоє дитинчат ондатри, так само з Херсонщини. Одне з дитинчат більш лякливе, ховається у будиночок. Інше бігає по клітці, вмивається водою з миски.
«Ондатри — це водяні гризуни, які більшість свого життя проводять біля води, адже вхід у їхню домівку знаходиться під водою. Тому тримати їх у неволі — це жорстоко. Їх так само плануємо випускати», — додає працівниця зоопарку.
Вона дає рекомендації тим, хто знаходить на березі тварин з Херсонщини: найперше, що потрібно зробити — це звернутися до фахівців, які вчасно нададуть їм допомогу. Одеський зоопарк приймає таких тварин щодня і цілодобово — у неробочий час з цим допоможе черговий охоронець.
Приймати тварин тут почали ще до підриву Каховської ГЕС. Після початку повномасштабної війни, згадує Оксана Фонтова, чимало людей, які вирішили вимушено виїхати з Одеси, приносили до зоопарку своїх домашніх улюбленців, аби прилаштувати їх у турботливі руки. Найбільше приносили гризунів: кроликів, шиншил та щурів. Більш ніж 150 шиншил потім віддали у хороші руки. Деякі залишилися в зоопарку.
Схожа історія — у лисої морської свинки Анжели. На початку повномасштабної війни у Одеський зоопарк її привіз хазяїн. Обіцяв повернутися за нею через місяць, та ось уже півтора роки як Анжела живе в зоопарку.
Оксана Фонтова зізнається — Анжелу всі дуже люблять, тож віддавати комусь не планують:
«Взагалі всі тварини, у яких немає шерсті, алергіки. До харчування є певні вимоги, як і до того, в яких умовах ця тваринка живе. Анжела ж у нас — любительниця поїсти багато смачненького. Ми випускаємо її гуляти по кабінету, коли вона виходить, може підходити до інших кліток, абсолютно безпечно тут почувається».
Крім хатніх тварин, люди часто приносять у зоопарк також дитинчат диких тварин, як-от їжаків, білок або пташенят, які, як може здатися на перший погляд, загубилися або випали з гнізда. Та це — не завжди так. До прикладу, мама маленького їжачка насправді може бути десь у траві, вона просто відійшла, щоб пошукати їжу, та повернеться до малюка, наголошує Оксана Фонтова. Та додає: люди в нас — великі рятівники, тож турбуються про всіх.
