«Андренки. Історичні прогулянки з Леонідом Булавою» — документальний фільм під такою назвою сьогодні презентували у Полтаві. Розповідає стрічка про маленький хутір біля Диканьки, де нині ніхто не живе. Докладніше про краєзнавчий фільм та саму місцевість — у сюжеті.
— Це село має назву Андренки. Певно, назва походить від засновника цього села — Андренка. На час зйомок фільму у селі не проживало жодної людини.
Село вимерло, але душа і історія його живуть, кажуть автори документальної стрічки «Андренки» — краєзнавці Ярослав Єнко та Леонід Булава. Її презентували у Полтаві.
— Це село розташоване у невеличкій балочці, біля правого схилу р. Середня Говтва.
Леонід Булава, краєзнавець, співавтор фільму «Андренки. Історичні прогулянки з Л. Булавою» Я там жив і від 9 до 17 років, ходив в школу. Це частина моєї історії. Село давнє, ще з XVIII століття, час козацьких зимовників, які не були ніколи кріпаками. Цей фільм знято за режисури Ярослава Єнка, який зараз захищає Україну в Збройних силах.
Хутір Андренки знаходиться біля Диканьки. З початку 2000-х він безлюдний. Селяни почали виїжджати,
відколи тут перестав існувати колгосп, розповідають історики.
Ірина Петренко, доктор історичних наук Залишились руїни домівок і забуті цвинтарі. Сьогодні ідея — відродити, показати наше славне минуле, нашу славну Україну.
На презентацію фільму приїхали люди, чиє дитинство та юність пов’язані з хутором Андренки. Серед них — Василь Власович Федотченко.
Василь Федотченко, народився в хуторі Андренки Родився в 1936 р. в хуторі Андренках. До 55-го там жив, а тоді пішов в армію. Там дідусь був, бабуся. Хуторок був дуже хороший. Низ був. Не гориста місцевість, а рівна. І люди там влітку відпочивали. Колгосп був, заможний був колгосп.
Під час показу фільму презентували і виставку: пам’ятні світлини, а також хліб, колодязну воду та яблука з хутора Андренки. Це перша частина, буде продовження стрічки, — обіцяють автори.
— Всім дякую, приємного перегляду. Хай живе наша Полтавщина, хай живе Спілка краєзнавців. Слава Україні!
