Сьогодні у Полтаві попрощалися з іще одним військовослужбовцем, який загинув захищаючи Україну. У Свято-Успенському соборі в останню путь провели старшого солдата Володимира Дубовика.
— Ніякі слова не зможуть повернути сина, рідного чоловіка, батька, брата.
Полтава вкотре оплакує своїх героїв. У Свято-Успенському соборі влаштували чин відспівування за ще одним полеглим захисником. В останню путь рідні, близькі та побратими прийшли провести 38-річного військовослужбовця Володимира Дубовика.
Володимир народився та жив у Полтаві. З початком повномасштабного вторгнення він не зміг стояти осторонь і пішов на війну добровольцем. Чоловік мав звання старшого солдата.
Олег Пилипенко, побратим загиблого Володимира Дубовика Ми служили в одній військовій частині. Свого часу були в одному бойовому підрозділі. Він ще служив в АТО. Відповідальний, чесний, достойний. Справжній офіцер, який, мабуть, один із небагатьох, хто йшов у бій першим.
На війні Володимир Дубовик був водієм мінометного взводу мінометної батареї. На Донеччині військовий отримав важкі поранення внаслідок мінометного обстрілу противником. 10 січня він помер у лікарні імені Мечникова у Дніпрі.
— Ким він працював у мирному житті?
Галина Федорова, знайома загиблого Володимира Дубовика Він був будівельником. І в Києві, і в Полтаві працював. Де була робота, там і працював. Володя був прекрасний сім’янин, добрий, чуйний, дуже добра людина. Царство йому небесне.
Поховали героя на Затуринському кладовищі поблизу Полтави. У нього залишилася дружина та двоє дітей.
