Сорока семирічний Андрій Задорожній повернувся додому на щиті. У Полтаві з ним попрощалися близькі, побратими, друзі. Військовий родом із Херсонщини. Пізніше родина переїхала до села Байрак, що поблизу Диканьки. Там він навчався. Після — пішов працювати.
— Працював трактористом на місцевому агропідприємстві, показав себе як добросовісний, дисциплінований працівник. Мав багато друзів, завжди був готовий прийти на допомогу.
На захист батьківщини став у червні 2022-го року, служив на посаді гранатометника.
Світлана Миколаївна, знала загиблого Андрія Задорожнього: Це моєї свахи рідний брат. Світлою, доброю людиною я пам’ятаю його. Він служив з перших днів в теробороні, потім пішов на нуль і життя й обірвалося.
Новина про загибель Андрія схвилювала усю його родину, -говорить Світлана Миколаївна.
Світлана Миколаївна, знала загиблого Андрія Задорожнього: Подзвонила сваха сказала, що таке у нас горе, загинув рідний брат. У свахи ще один був рідний брат, який теж постраждав на цій клятій війні.
Свою родину Андрій Задорожній створити не встиг. Загинув військовий 16 березня 2024-го року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
«Ти прости нам провини наші»
Його поховали у селі Байрак Диканської громади, звідки він родом.
