Підсніжник білосніжний або звичайний: ціла галявина цих квітів прикрашає один з дворів Полтави. Розрослися першоцвіти з одного куща, який тут посадили 30 років тому, — розповідають місцеві. Та додають: з дикої природи квітів не брали, бо знають, що викопування цибулин червонокнижних — під забороною.
Олена Володимирівна, доглядає квітник:
30 років тому з’явилися чарівні квіти в цьому дворику. Ними спочатку займалися і зараз займаються люди, які мешкають в цьому будинку. І я зайнялася цією клумбою, щоб краса ця радувала всесь двір.
Підсніжники — рослини невибагливі. Квітують вони з кінця лютого по середину весни, — говорить Олена Володимирівна.
Олена Володимирівна, доглядає квітник:
Був такий період, що випав сніг, він їм трохи придав вологи і я думаю, пішло тепло від природи від сонця і вони ще гарніше розквітли і придали краси цьому дворику.
Науковці пояснюють — зберігати та розмножувати рідкісні рослини на присадибних ділянках та клумбах можна, але за умови, якщо не брати їх з природніх екосистем.
Олена Клепець, біолог:
Стосовно того, чи можна створювати на міських клумбах, тут можна такий компроміс знайти: спочатку науковці переносять генетичний матеріал на дослідні ділянки, наприклад, в умовах ботанічних садів, а звідти, вторинно, люди-ентузіасти можуть поширювати такі рослини у себе на клумбах.
Отримання насіння першоцвітів з клумб дозволить науковцям повертати цей рідкісний вид в ліси, де їх не вистачає, — говорить біолог Олена Клепець.
Олена Клепець, біолог:
Створення таких ділянок на звичайних подвір’ях є дуже важливим через те, що це підвищує генетичне різноманіття регіональної природної популяції, тому що закладається банк насіння, можна відібрати зразки для подальшої реінтродукції — повернення виду в природні умови. І по друге — підвищення декоративної цінності міського ландшафту.
Підсніжник білосніжний у Червоній книзі України з 2009 року. Збір, продаж цих квітів, а також викопування цибулин заборонені, — нагадують природоохоронці.
