У Полтаві сьогодні попрощалися із 5 захисниками України: Дмитро Дейнеко, Олександр Онищенко, Віталій Солодун, Роман Коваль та Анатолій Левченко. Життєрадісні та сповнені надії про мирне життя, — так пригадують рідні та знайомі полеглих бійців. Як проводжали в останню дорогу воїнів з Полтавщини — дивіться у сюжеті.
На щиті повернулися 5 захисників України: Дмитро Дейнеко, Олександр Онищенко, Віталій Солодун, Роман Коваль та Анатолій Левченко. Прощалися полтавці, рідні та друзі з захисниками у Свято-Успенському соборі.
Федір, митрополит Полтавський та Кременчуцький Знову і знову ми збираємося на цій Соборній площі, щоб молитися за наших захисників, які на щитах прибули додому з місць боїв із ворогом.
37-річний воїн з Полтави Олександр Онищенко став на захист нашої країни з початку повномасштабного вторгнення. Служив старшим розвідником розвідувального відділення. Його серце зупинилося на Донеччині 28 березня під час обстрілу російської армії. Побратими полеглого воїна згадують його як щиру та віддану людину.
Артем, побратим Олександра Онищенка Сашко був дуже гарною людиною, ми разом служили в одному відділенні, а потім він перевівся служити в аеророзвідником та літав на дронах, виконував бойові завдання в районах Мар’янки, Авдіївки та Михайлівки, де й загинув від прильоту ворожого. Мріяв про те, що ми переможемо і він відновить свій туристичний бізнес.
«Веселий та життєрадісний»,
— так пригадують друзі полеглого 50-річного воїна Віталія Солодуна. Служив Віталій на посаді помічника гранатометника. Завжди приходив на допомогу своїм побратимам. Загинув Віталій Солодун 28 березня в результаті стрілецького бою з російськими військами у Запорізькій області.
Лариса, однокласниця Віталія Солодуна Дуже доброю людиною був, він і мухи у своєму житті ніколи не образив, оце такою людиною він був. В нього діти є, це сини. Наскільки це точно, не знаю, але один із них теж має відношення до військової служби.
Прощалися сьогодні і з Дмитром Дейнекою. 43-річний воїн із Полтавщини віддав своє життя за незалежність 25 вересня поблизу міста Вугледар під час мінометного обстрілу наших позицій з боку окупантів. У чоловіка залишився син та любляча родина.
Володимир, сусід Дмитра Дейнека Завжди був усміхнений, гарний, світлий. Працював, меблями займався. Потім був завідувачем господарства.
Також сьогодні прощалися і з Анатолієм Левченком. Своє життя він прожив у селищі Опішня, де його і поховають. Рідні та друзі пригадують Анатолія щирим та відданим. Воїн був стрільцем-санітаром стрілецького відділення.
— У бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, загинув 5 березня 2024 року в зоні ведення бойових дій біля населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області.
Полеглий солдат Роман Коваль народився 8 січня 1983 року. З початку повномасштабного вторгнення пішов захищати країну від окупанта. Служив на посаді майстра цеху ремонту та зберігання автомобільної техніки.
— Помер 31 березня 2024 року внаслідок захворювання.
