Полтава

Всі його любили і поважали: Кременчук прощається з воїном та хорошим сім’янином Андрієм Корчакою

Сльози на очах були не лише в рідних, а й у друзів та співробітників – кремезних серйозних чоловіків, які шкодують про непоправну втрату.

Кременчужани сьогодні віддали останню шану воїну, який знайшов вічний спокій у нашому місті – Андрію Корчаці. Для цього люди прийшли до Кременчуцького міського палацу культури, де стали живим коридором, коли тіло воїна заносили, а потім зайшли до самого палацу, щоб провести час у роздумах та згадках про Андрія.

Воїна знали багато людей, адже він народився в нашому місті і тривалий час тут працював, мав родину.

Сльози на очах були не лише в рідних, а й у друзів та співробітників – кремезних серйозних чоловіків, які шкодують про непоправну втрату.

Біографію захисника України розповів військовослужбовець з позивним «Лиман».

«Стоячи на захисті своєї Батьківщини, загинув сержант Корчака Андрій Станіславович 1975 року народження.

Народився і проживав у місті Кременчук. Одружений, мав доньку.

Андрій був товариським, мав багато друзів та велику родину. Відповідально відносився до справ, якими займався, як на цивільних посадах, так і на військових.

Навчався в загальноосвітній школі №18. Закінчив ПТУ №22. Тривалий час працював автоелектриком.

Призваний на військову службу під час мобілізації 9 грудня 2023 року. Займав посаду кулеметника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.

Загинув 26 лютого 2024 року, виконуючи бойове завдання по захисту України, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області.

Світла пам’ять українському воїну-герою, який до останньої хвилини свого життя бився з російським агресором», - розповів Лиман.

На прощання також прийшли міський голова Віталій Малецький, його перший заступник Володимир Пелипенко й заступники Руслан Проценко та Дмитро Кравченко.

Попрощатися з хорошим другом прийшов і Костянтин, який певний час був начальником Андрія. Одне одного вони знали приблизно п’ять років.

«Дуже відповідальна, старанна людина. Я нічого поганого не скажу, колектив дуже поважає і любить, цінує. Людина безвідмовна. Дуже шкода.

Звичайно знали [що Андрій відправився на війну,

- авт.]. Ми йому допомагали, збирали кошти на плитоноску. Допомагали, спілкувалися постійно, підтримували».

Про війну Андрій розповідав мало, але Костянтин знає – там важко. На Харківському напрямку, де воював військовий, бувало, що він декілька днів не виходив на зв'язок. Отримав контузію, лікувався.

«Такі люди, їх не можливо забути. Звичайно, в наших серцях він буде завжди. Будемо пам'ятати, яким він був».

Володимир, який прийшов до Міського палацу культури, знає Андрія 20 років. Вони певним чином родичі, адже їхні дружини – сестри.

«Прийшов і дуже добре влився в нашу сім'ю. Хороша людина, відкрита, щира, хороший сім'янин. Любив свою дружину, любив своїх дітей.

Я думаю, мріяв довго-довго жити, щоб все було щасливо й добре. Але склалося так, як склалося – прийшов ворог на нашу землю і забрав цю людину.

Дуже щирий, відкритий. Відгукується на будь-яке прохання. Що не попросив, він все зробить.

Дуже добре займався технікою, працював автослюсарем. Всі його любили і поважали – як керівники, так і колеги по роботі.

Ви бачите, і людей багато сьогодні прийшли. Всі згадують лише хорошим словом. Я хочу сказати, що в наших серцях він буде жити вічно, і ми будемо пам'ятати те, яким він був. І хочу сказати, що Герої не вмирають, а він справжній Герой. Він захищав нас, захищав свою сім'ю, захищав Україну. Тому шана таким людям і вічна пам'ять. Слава Україні!» - розповідає Володимир.

Після прощання у МПК, тіло воїна відспівали у Свято-Миколаївському соборі. Останній прихисток Андрія – Меморіал загиблих військовослужбовців на Свіштовському кладовищі.

Співчуття рідним та близьким!

Нагадаємо, У Кременчуці прощатимуться із Андрієм Корчакою, який загинув на Харківщині

Артем Кузьменко

Фото Ігоря Борисевича

Корчак, Культура, Лиман, школа, Посад

Читайте ще