Полтава

Поруч з бойовими побратимами на Полтавщині поховали Володимира Ковшова

13 трв•Зміст

12 травня з воїном прощалися в його рідній громаді. Небайдужі жителі громади зустріли захисника живим коридором памʼяті. Володимир Ковшов повернувся на щиті.

Володимир Ковшов та його життєвий шляхВоїн народився 30 квітня 1988 року в Штомпелівці. Виховувався у багатодітній родині з пʼяти дітей. Володимир був наймолодшим. Після навчання у школі вступив у центр звільнених у запас військовослужбовців.

«Усі, хто знав Володимира особисто, з теплими словами згадують його доброзичливість, щирість, простоту, відкритість і людяність. Він завжди приходив на допомогу, не боявся труднощів і змалечку був привчений до праці. Трудову діяльність розпочав робочим у ДП «Агрофірма Оріон», а згодом працював за фахом на посаді обліковця тракторної бригади цього ж підприємства», – пишуть у Хорольській громаді

Потім працював на будівництві разом із сусідом, другом дитинства Олегом Козловським який загинув на війні у жовтні 2022 року. Згодом поїхав працювати до Києва.

Шлях до воїнстваУ перший день повномасштабної війни Володимир Ковшов став на захист України. Військову службу проходив у званні рядового на посаді гранатометника у лавах Національної гвардії України.

Військовий вишкіл пройшов у Кременчуці, а згодом пройшов курс навчання за стандартами НАТО під керівництвом інструкторів у Великій Британії. Цьогоріч у березні потрапив на лінію бойового зіткнення першого ешелону оборони Запоріжжя.

13 березня отримав тяжкі вибухові травми та опікову хворобу. Трагедія сталася поблизу Роботиного на вогневій позиції «Черешня» в бойових діях. Під час виконання бойового завдання Володимир Ковшов отримав опіковий шок, опік дихальних шляхів.

Боротьба за життя у лікарняхБлизько 45% поверхні тіла обгоріло в результаті ворожого обстрілу з FPV-дрону. Підрозділ збройних сил російської федерації поцілив баражуючим боєприпасом з дрону-камікадзе у бліндаж, поблизу якого знаходився солдат.

«Він кинувся на порятунок до своїх бойових побратимів, які потрапили в епіцентр вибуху. Усвідомлюючи ризик для власного життя, йому все ж таки вдалося витягти із вогняної пастки одного товариша. Та, на жаль, врятувати життя побратима не вдалося. Мужність і відчайдушна боротьба Володимира за життя вражає. У шоковому стані, втрачаючи свідомість, Володимир правильно зорієнтувався у просторі й попри нестерпний біль поповз у напрямку українських позицій»,

– пишуть у громаді.

З першого етапу евакуації у відділення термічної травми (опікового) та реконструктивної хірургії КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради солдат пройшов довгий і виснажливий шлях лікування. У стабільно важкому стані в блоці інтенсивної терапії він чіплявся за життя.

Стан погіршувався і тяжко пораненого бійця відправили в Дніпропетровську обласну клінічну лікарню імені Іллі Мечникова. Далі – шпиталі в Києві, Львові та Польщі. Володимир останні дні життя провів у палаті районної лікарні імені святої Сестри Фаустини Ковальської в польському містечку Ленчні.

2 травня в опіковому центрі польської лікувальної установи серце воїна зупинилося.

Поховали Володимира Ковшова на Алеї Героїв, поруч з бойовими побратимами. Разом з другом Юрієм Гапулою, сусідом і другом дитинства Олегом Козловським та зятем Віктором Виплавнем воїн пішов у засвіти.

Прощання з Володимиром Ковшовим

Посад, Громада, школа, Дія, Лев

Читайте ще