Сьогодні у Полтаві попрощалися і ще з одним полеглим на фронті військовим — Володимиром Пазенком. Чоловік загинув на Донеччині 11 травня цього року. Ким він працював у мирному житті та яким його згадують знайомі — дивіться у нашому сюжеті.
Ще одного захисника у Полтаві зустріли на колінах. У Свято-Успенському соборі на панахиду зібралися родичі, односельці та побратими загиблого 54-річного Володимира Пазенка. Усі вони прийшли востаннє попрощатися з цим воїном.
Володимир Пазенко жив у селі Велика Рудка Диканського району. Працював водієм та на громадських роботах у сільській раді. Разом з дружиною вони вели чимале господарство, розповіла староста Великорудківського старостату Валентина Калюш.
Валентина Калюш, староста Великорудківського старостату Диканської селищної ради Добра людина, працьовита, виховали троє дітей. Завжди гарний друг, допомагав завжди кому можна було, нікому не відмовляв, в техніці розбирався. Йому б жити та жити. Дуже важко говорити. Ми знаємо, що без цього ніколи не буде перемоги. Багато загинуло і жителів нашої громади. Тому вічна йому пам’ять і нашим воїнам.
Захищати країну Володимир Пазенко пішов по мобілізації у вересні 2023-го. На війні був гранатометником. 11 травня цього року чоловік прийняв свій останній бій. Сталося це під час виконання бойового завдання в населеному пункті Васюківка Бахмутського району, каже однокласник загиблого Василь Ставицький.
Василь Ставицький, однокласник загиблого Володимира Пазенка Такий весь час був компанійський, веселий. З мотоциклами дуже дружив. Та й з машинами. А хобі у чоловіка була риболовля. Після армії, як повернувся у 90-му році, працював у колгоспі на машині шофером. І так із водія і пішов по мобілізації.
У Володимира Пазенка залишилися дружина, троє дорослих дітей та онуки. Поховали військовослужбовця у селі Велика Рудка.
