Сьогодні у Полтаві, біля Свято-Успенського кафедрального собору, попрощалися з полеглими Героями. Це — Олександр Олєйніков, Роман Погорілий та Василь Шуть. Усі вони віддали життя, захищаючи нашу країну на Донеччині. Як згадують загиблих захисників рідні, знайомі й побратими — у нашому матеріалі.
— Не можна осягнути усю глибину втрати для родини. Ніякі слова не зможуть повернути рідного сина, люблячого чоловіка, найдорожчого, найкращого батька
У нього були «золоті руки». Так згадує загиблого захисника України Романа Погорілого його побратим Валентин. 30-річний старший солдат був водієм-електриком. Загинув 10 травня 2024-го року на Донеччині. Валентин Мартинов згадує: спочатку Роман волонтерив, допомагав ремонтувати техніку.
Валентин Мартинов, побратим загиблого захисника Романа Погорілого Працювали цілу добу, бо техніки дуже багато було, роботи дуже багато було. А потім він казав: «Раз така справа буду служити в ЗСУ». Він був дуже гарною людиною.
Знала Романа Погорілого пані Марина. Говорить: дружили родинами.
Марина, знайома загиблого захисника України Романа Погорілого
Наскільки добра, чуйна людина. Якщо попросити у нього допомоги, він завжди допомагав, дуже доброю людиною був.
Цього ж дня у Полтаві попрощалися і з солдатом Василем Шутем. Його понад рік вважали безвісти зниклим. 46-річний захисник служив на посаді номера обслуги штурмового відділення. Поліг на Донеччині 9 лютого 2023-го року.
Віталій, знав загиблого захисника України Василя Шутя Дуже гарна була людина, завжди і підтримає. Гарна людина була. Ми раніше і дружили, робили в КАТП-1628. І дітки там, усі разом жили в гуртожитку.
Повернувся на щиті і Олександр Олєйніков. Він мав звання молодший лейтенант, був командиром кулеметного взводу. 37-річний військовий загинув на Донеччині. Прийшла попрощатися із Олександром колега його матері.
Жанна, прийшла попрощатися із загиблим захисником України Олександром Олєйніковим Він з перших днів пішов воювати, він нещодавно приїжджав, бо вона відпрошувалася, у відпустку приїжджав. І ось така звістка.
