Фотофакт.
Сьогодні у Кременчуці о 18.00 до дня Державності відбулася мала акція солідарності з містом Бердянськ і в сквері Поштовому було відкрито символічну алею солідарності з цим містом.

Як розповів співорганізатор акції, громадський діяч Артем Ряса, Бердянськ - місто-побратим Кременчука. З 2022 Бердянськ окупований рф. До початку повномасштабного вторгнення наші міста мали міцні зв’язки та тісно співпрацювали. Багато родин обирали берег Азовського моря для відпочинку. Бердянськ є серцем Азову.

Серед тих, хто сьогодні прийшов на акцію були і колишні мешканці Бердянська. Зокрема, представник церкви Юрій Риков розповів, що окупація зробила неможливим молитися голосно за мир та Україну, тому він вимушений був переселитися до Кременчука.

«Тут мене прихистила місцева Кременчуцька лютеранська громада. Зараз я тут живу і працюю дияконом в цій громаді…
А сьогоднішня акція - це дуже важливо, на мій погляд ми дуже мало чуємо зі ЗМІ якихось таких речей про ті громади, про ті території, які зараз перебувають в окупації. Іноді складається враження, що про них забувають.
Я вважаю, що ці акції потрібні, і вони мають нам нагадати про те, що ми не кидаємо тих людей, які там залишилися, про те, що ми про них пам'ятаємо і думаємо», каже пан Юрій.
Ще одні колишні мешканці Бердянська – родина Осипових розповіла, що залишило місто ще на початку війни. Виїздити їм було дуже складно. Виіздили родиною з п’яти осіб - двоє дітей, внучка та дорослі.

Пан Осипов тоді працював у Бердянському педагогічному університеті і мав зв'язки співпраці з педагогічними закладами. Зокрема, Кременчуцький педагогічний коледж добре знав, підтримував зв'язки з колегами.
«Колеги запросили з початку війни, коли місто було окуповане. Зараз я працюю у Кременчуцькій гуманітарно-техолологічній академії. А там зараз нові порядки, зараз йде реєстрація житлового фонду, в них російські документи, тому зараз створюються там комісії, які ходять, перевіряють майно…
А Кременчуку і його мешканцям вдячні за допомогу та таку акцію. Ми намагаємося жити по новому, але одно сумуємо за Бердянськом, за морем. Особливо зараз, коли так спекотно. Бердянськ, він має свою родзинку, на яку дорогу не виїдеш, ти завжди вийдеш на море. Тобто будь-яка дорога в місті веде до моря»,- розповів пан Осипов.





На знак суспільної непокори російській окупації та як символ спільної боротьби у сквері на імпровізованій Бердянській алеї було встановлено невеличку експозицію, яка нагадує протитанкові їжі та на них пов’язані жовті стрічки.
Це спільно з колишніми мешканцями Бердянська зробили віцемери Руслан Проценко, Дмитро Кравченко, Володимир Пелипенко, журналісти та пересічні містяни.

У Кременчуці відбудеться акція солідарності з містом Бердянськ
Олег Булашев
Фото Микити Ліцкевича