Ще четверо захисників повернулося з війни на щиті. Сьогодні у Полтаві попрощалися із загиблими Олександром Васильцовим, Вячеславом Чугуївцем, Леонідом Кривошеіним та Олександром Лятуринським. Побувала на панахиді і наша знімальна група.
Біля Свято-Успенського собору у Полтаві — люди з квітами. Усі вони прийшли на панахиду — вшанувати пам’ять своїх загиблих на війні захисників.
Прощалися сьогодні із 35-річним солдатом Олександром Васильцовим. Чоловіка мобілізували у квітні 2022-го року. Він служив на посаді снайпера розвідувального відділення десантно-штурмового батальйону. Загинув військовослужбовець 12 вересня цього року в районі Курської області.
Валентина Литвиненко, подруга сім’ї загиблого Олександра Васильцова Ремонти робив. Такий був — працелюбний хлопець. Діток своїх двох дуже любив. Я хрестила меншого синочка — Єгорчика. Така тяжка втрата, яка не вкладається в голові. Жодна людина не заслуговує на такий кінець. Ми всі дуже шоковані цією подією. Навіть не знаю, як підтримати його дружину Алінку. Залишилася з маленькими дітками. Його тільки нещодавно забрали і так швидко це все для нього закінчилося. Це страшно.
Відспівували біля храму і 52-річного Леоніда Кривошеіна.
Він мав звання молодший сержант. На війну чоловік пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Служив на посаді командира мінометного розрахунку. 10 вересня 2024-го на Донеччині воїн прийняв свій останній бій.
Михайло Кривошеін, брат загиблого Леоніда Кривошеіна Він був звичайним будівельником, майстром на всі руки. За своє життя опанував декілька будівельних спеціальностей. Своєю працею заробив і на квартиру, і так далі. 28 лютого він сам пішов у військкомат добровольцем і вже 1 березня був у військовій частині.
В останню путь проводжали і 35-річного матроса Вячеслава Чугуївця. Чоловіка мобілізували на війну у травні минулого року. Служив захисник навідником відділення взводу морської піхоти. Рік його рідні вважали зниклим безвісти, а нещодавно отримали звістку — загинув 13 вересня 2023-го на Донеччині.
Марина Єщенко, сестра дружини загиблого Вячеслава Чугуївця Я його знала, мабуть, 15 років. Він був чудовою людиною. Він завжди був душею компанії. Він завжди був готовий прийти на допомогу. Немає жодної людини, яка б сказала про нього щось погане. Він дуже кохав свою дружину, вони довго йшли до того, щоб стати сім’єю. Він працював — встановлював вікна. Вони планували майбутнє, робили ремонт, мріяли про маленьких діток. Але так трапилося.
На панахиді відспівували і 49-річного капітана Олександра Лятуринського. На військову службу він був призваний по мобілізації у червні минулого року. Служив командиром зенітної батареї. 12 вересня цього року чоловік загинув в Курській області. Поховали його, Олександра Васильцова та Леоніда Кривошеіна на Затуринському кладовищі, а Вячеслава Чугуївця — у Диканській громаді, звідки він родом.
