Воїн Дмитро Федорін повернувся на щиті до Шилівки. Односельці віддали йому останню шану. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Зіньківської міської ради 15 жовтня.

Прощання у Зіньківській громаді. Фото Зіньківської міської ради Історія Дмитра ФедорінаЧоловік народився 5 лютого 1981 року в Лисичанську на Луганщині. Закінчив місцеву школу №8. Згодом вступив до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, де здобув фах кухаря.

Дмитро Федорін До повномасштабного вторгнення працював на шахті. Разом із дружиною Тетяною займалися вихованням п’ятьох дітей. Через напружену ситуацію в місті родина ухвалила рішення виїхати на Полтавщину.
Декілька місяців вони були переселенцями в Диканьці. З 23 грудня 2022 року знайшли прихисток у Дейкалівці. Там Дмитро Федорін влаштувався на роботу до місцевої пилорами.
«Добрий, щирий, веселий, життєрадісний. Він був опорою для мене та нашої родини. Любив готувати для нас різні смаколики», – розповіла дружина загиблого.
19 серпня цього року воїн став на захист України до лав Збройних Сил України. Загинув чоловік 7 жовтня під час виконання бойового завдання на фронті. У воїна залишилися батько, який живе в окупованому Лисичанську, дружина, п’ятеро дітей та сестра.

Прощання з полеглим захисником у Зінківській громаді. 
Прощання. Фото Зіньківської громади. Вічна пам’ять захисникові!