Про це повідомили в Лохвицькій громаді 10 листопада. Земляки зустріли полеглого захисника на колінах. Андрій Барвінко повернувся на щиті.
«Громада проводжала у засвіти вірного сина України, військовослужбовця, Барвінка Андрія Анатолійовича, життя якого на злеті обірвала війна […]. Уся Лохвицька громада безмежно сумує разом з рідними, близькими й знайомими військового. Розділяємо невимовний біль тяжкої втрати та висловлюємо щирі співчуття родині» – написали в громаді про полеглого.


Андрій Барвінко. Фото оприлюднила Лохвицька громада Андрій Барвінко – на щитіАндрій Барвінко народився 1 вересня 1986 року в Лохвиці. Навчався спочатку в загальноосвітній школі №1, а згодом – у технікумі в Заводському.
Після закінчення навчання Андрій Барвінко працював помічником бурильника. У 2004 році чоловіка призвали до лав Збройних сил України для проходження строкової служби. Згодом чоловік працював на АЗС у рідному місті.
«За покликом серця пішов захищати нашу країну від лютого ворога» – пишуть у громаді про Андрія Барвінка.
Життя воїна обірвалося 1 листопада цьогоріч. Андрій Барвінко загинув під час виконання бойового завдання. У захисника залишилися два сини Максим та Павло, мати Валентина Іванівна й батько Анатолій Васильович.




Згадаймо імена полеглих на фронті земляківПісля загибелі побратими ледь вивезли воїна: останній бій прийняв Віталій Манько з Полтавщини. Боєць Нацгвардії склав голову у бою на Донеччині 3 листопада. Побратими віддали шану його подвигові.