Фестиваль перших п’єс відбувся на Полтавщині. Це мистецька подія, яка об’єднала місцеві державні й незалежні театри, щоб дати змогу військовим і ветеранам війни розповісти про пережите через сцену. Полтава стала другим містом в Україні, де втілили таку ініціативу «Театру Ветеранів». Як це було — бачили наші журналісти.
На сцені Полтавської філармонії актори театру імені Гоголя читають п’єсу «І в горі, і… шототам». Її написав військовослужбовець Максим Девізоров. Цією виставою відкрили фестиваль перших п’єс «Театру Ветеранів».
Владислав Шевченко, головний режисер Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру ім.М.Гоголя Це така автобіографічна його історія, коли в перші дні війни він одружився. Потім — він на фронті, а жінка виїхала з України до Лондону вагітна. Вона народила там. І вони розлучилися. Це така проблема, яку автор показав на своєму маленькому горі. Але це, як виявляється, велика соціальна проблема зараз. Бо за період війни кількість розірваних шлюбів в Україні зросла втричі.
Фестиваль перших п’єс — це можливість і ветеранам війни і цивільним розповісти про пережите за допомогою прочитання,
а суспільству — почути їх документальні свідчення. Полтава стала другим містом в Україні, де втілили ініціативу «Театру Ветеранів».
Ірина Гарець, драматург, керівник «Театру сучасного діалогу» у Полтаві В цьому проєкті ветерани і цивільні писали тексти, їх цьому вчили. В результаті вийшли п’єси. Світ повинен побачити боротьбу України очима її захисників. Тому ці тексти — вони важливі. Їх потрібно почути, їх важливо прийняти, і важливо розуміти, як жити далі.
Одна з тих, хто написав п’єсу для фестивалю — ветеранка Аліна Сарнацька. Каже: працювала над текстом близько 3-х днів.
Аліна Сарнацька, написала п’єсу для фестивалю Я писала те, що я знаю, те, що я розумію, те, що болить (як мене навчили). Вона про жінку, яка служить в армії і втрачає побратимів. Це не весела історія. Це не історія про кохання, не про щось прикольне і радісне. І, думаю, мені її слухати буде більш боляче, ніж іншим глядачам.
Ще одну п’єсу, яку прочитали на сцені в рамках фестивалю створила Людмила Костюкова.
Людмила Костюкова, написала п’єсу для фестивалю Саме моя історія виходу з Ірпеня в перший день окупації. Вивернулася моя особиста історія стосунків з донькою.
Дводенна програма фестивалю включала не тільки читання п’єс, а й обговорення побаченого.
