Полтава

На фасаді Полтавського ліцею №31 відкрили меморіальні дошки Денису Палію та Сергію Різнику

27 лис•ІРТ-Полтава

37-річний полтавець Денис Палій з самого малку мріяв стати військовим, через роки його мрія утвердилася навіки. А 33-річний Сергій Різник з дитинства був командним гравцем: у школі, у футболі, у боротьбі з російським ворогом. Обох забрала війна. Сьогодні їхні імена об’єднало встановлення меморіальних дощок на фасаді рідного Ліцею № 31. Більше — у сюжеті.

Боліло серце, а вже наступного дня спіткала доленосна звістка: «Ваш син загинув». Мати військового Дениса Палія Таміла Георгіївна згадує минулорічну незагоєну рану — втрату сина. Йому було 37. Коли розпочалася війна, її старший син повернувся з-за кордону, його погляд дав їй зрозуміти — він давно прийняв для себе рішення, відмовляти не йти на війну було марним, — говорить мати воїна.

Таміла Палій, мама загиблого захисника України Дениса Палія Виявляється, горе сталося з моїм сином в той вечір, і на ранок нам зателефонували з частини і сказали, що його немає. Мозок не вірив, він і досі не вірить. Мені здається, що він десь поїхав, десь у відрядженні.

«Говорячи по відеозв’язку, його очі бігали, а серце материнське відчувало щось неладне»,

— згадує останню розмову зі своїм сином, 33-річним загиблим бійцем Сергієм Різником, його мати Олена Михайлівна. До цього був лише тиждень побути разом — відпустка, проте вона промайнула наче мить.

Олена Різник, мама загиблого захисника України Сергія Різника «Мамо, я всього на тиждень, я з Вами побуду і нас перекидають на Покровський напрямок, не переживайте, у нас все добре». Ми по відеозв’язку з ним спілкувалися, а 5 вересня, вони вийшли з позицій — і дзвонить, і каже: «Мамо, у нас все добре». А очі бігають, туди-сюди, туди-сюди. Кажу: «Синочка, у вас все добре?». Він каже: «Мамо, зараз не можу казати нічого, я передзвоню». 7-го числа загинув наш Сергійко.

Дві історії справжніх патріотів країни сьогодні, 27 листопада, згадують та увіковічнюють на фасаді рідного Ліцею № 31. Їм відкрили меморіальні дошки.

Людмила Скрипаль, класний керівник загиблого захисника України Дениса Палія Денис був здібним, гарно навчався. Був лідером у класі, без Дениса не міг відбутися жоден захід. Цю дитину не можна було не любити. Він мріяв бути військовим. Хочу подякувати батькам за виховання славного сина Дениса.

Тетяна Настаченко, класний керівник загиблого захисника України Сергія Різника

Сергійко любив читати книги з історії, захоплювався географією, а до нас, в математичний клас, він прийшов в 10-му. Звісно, важко, однокласники знали набагато більше з математики, але він не здавався, боровся, вчив і намагався підтримувати кожного.

Сповнені мрій та оптимізму. Ще нещодавно обох хлопців з порогу рідної школи проводжали у доросле життя, — згадує директор Ліцею № 31 Наталія Положишник.

Наталія Положишник, директор Ліцею № 31 Денис мріяв бути військовим, про це знав увесь клас. Це було не імпульсивне, це було його власне виважене рішення — віддати життя для того, щоб наша держава була дійсно вільною, незалежною, процвітаючою. Сергій був командним гравцем, от командним гравцем в усьому. Був командним гравцем, бо був футболістом, був командним гравцем, навчаючись у спортивному класі.

Олена Ромас, директор Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавського МВК Ми відкриваємо меморіальні дошки, ми їх відкриваємо в нашому місті майже кожен тиждень. За кожною такою меморіальною дошкою стоїть чиєсь недожите молоде життя. Стоїть горе батьків, стоїть весь біль всієї Української держави.

Нагадаємо, солдат Збройних Сил України Денис Палій загинув 25 квітня 2022 року на Харківщині. Військового нагороджено орденом «За мужність» III ступеня посмертно. Молодший сержант Збройних Сил України Сергій Різник загинув 7 вересня 2023 року на Луганщині. Воїн відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», а також орденом Богдана Хмельницького III ступеня посмертно.

футбол, Культура, школа

Читайте ще