Полтава

В одному з полтавських вишів презентували видання до Дня пам’яті жертв політичних репресій

16 трв•ІРТ-Полтава

«Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Видання під такою назвою до Дня пам’яті жертв політичних репресій, який припадає на третю неділю травня, презентували в одному з полтавських вишів. Більше про це дивіться у сюжеті.

До Дня пам’яті жертв політичних репресій у Полтаві презентували видання «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». Серед його авторів і представники ВГО «Спілка археологів України», — говорить заступник голови правління Юрій Пуголовок.

Юрій Пуголовок, кандидат історичних наук, заступник голови правління ВГО «Спілка археологів України» Автори — відомі українські археологи, фахівці своєї справи, які не один рік працюють над анотаціями, біографіями. Видання, в якому представлені біографії дослідників, археологів, і певна кількість з них пов’язана з Полтавщиною. Вони або народились тут, або проводили дослідження.

Зібрані в книзі біографії стануть у пригоді і викладачам, і студентам для розуміння шляху, який пройшла українська археологія, — каже доцент кафедри історії України Полтавського педуніверситету Оксана Коваленко.

Оксана Коваленко, кандидат історичних наук Щоб уявити собі величезну трагедію, яка трапилася з наших інтелектуальним потенціалом археологічним у 30 роках. Це той час, коли накопичувалась джерельна база, це вчені — це вчені-титани. Це стосується і Федора Вовка, і Михайла Рудинського.

Студент факультету історії та географії педуніверситету Григорій Усик каже: це видання відкриє приховані до цього сторінки історії.

Григорій Усик, студент 2 курсу факультету історії та географії Проведення цього заходу є важливим саме в напрямку розуміння тодішньої історії, як археологія проживала свій час у тоталітарну епоху. На мою думку, популяризувати саме такі тематики на сьогоднішній день є досить-таки цікавим для студентів.

«Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму» — це видання, як про радянську цензуру, так і про репресії проти конкретних людей, — зазначив регіональний представник Українського інституту нацпам’яті Олег Пустовгар.

Олег Пустовгар, представник УІНП в Полтавській області До прикладу, у Полтаві на честь видатного археолога Миколи Макаренка названо вулицю. Це видатна особистість, яка зробила все, щоб врятувати від знищення Михайлівський Золотоверхий собор. Він єдиний, хто не поставив підпис під актом на комуністичні органи про його знищення. І за це був розстріляний у 1938 році.

З виданням можна ознайомитися, зокрема, у бібліотеці ім. Котляревського, бібліотеці для юнацтва ім. Гончара, Центральній бібліотеці Полтавської громади.

курс, Громада, Вовк

Читайте ще