Алею пам’яті загиблих учнів Полтавського ліцею № 13 відкрили у парку мікрорайону Браїлки. Це Софія Яворська, а також Діана та Даниїл Запішні, життя яких забрала російська ракета 1 лютого. Сьогодні вшанувати їх прийшли рідні, друзі, педагоги та учні школи. Побувала там наша знімальна група.
З іграшками, лампадками та квітами зранку 20 травня у парку мікрорайону Браїлки у Полтаві зібралися діти та дорослі. Усі вони прийшли на відкриття особливого місця — місця шани та пам’яті трьох учнів ліцею №13, які загинули від ракетного удару по житловому будинку 1 лютого цього року.
Імена дітей, життя яких обірвалося від російського обстрілу у звичайний вихідний день, викарбували на табличці, встановленій у парку біля висадженої раніше сакури. Ліворуч на фото — загибла з батьками 9-річна Софія Яворська. Вона навчалася у 4-Б класі. Для бабусі й дідуся дівчинка була віддушиною та промінчиком світла, — розповідає, ледь стримуючи сльози, Ігор Петрович.
Ігор Яворський, дідусь загиблої Софії Вона була дуже талановита. Встигала і в школі вчитися, і відвідувати 8 творчих гуртків. Займалася і настільним тенісом, і шахами, в’язанням, малюванням, англійською мовою. Багато часу вона проводила саме в бібліотеці. Це у нас була одна внучка і один син. У нас більше немає нікого. Все життя тепер одна велика прірва.
Ще змалку Софійка була лідеркою і вміла згуртувати навколо себе друзів,
— пригадує її вихователька Олена Чижевська.
Олена Чижевська, вихователька загиблої Софії Це була золота дитина. Вона була миролюбна, добра, любила розвивальні ігри. Надзвичайно талановита дитина.
Того страшного дня разом із батьками загинули і 12-річна Діана Запішня та її братик 7-річний Даниїл.
Жанна Семиренко, вчитель загиблої Діани Разом з Діаною пішла якась частинка мене. Вона була чудовою дівчиною, ні в чому не винною. Дуже шкода, що ми втрачаємо дітей. І моє найбільше бажання, аби в жодній українській родині, в жодному класі не довелося пережити того суму і невимовного болю, якого
довелося нам пережити того суботнього ранку.
На знак пам’яті про загиблих, учні ліцею почепили на дерево у парку дзвіночки. А всі інші поклали квіти та іграшки до підніжжя самої таблички.
