Під час повномасштабної війни люди все частіше помічають в себе емоційне вигорання. Дехто – тривожність, напругу, інші – порушення сну. І ці симптоми не можна ігнорувати.
Порушення сну, роздратованість, зміна апетиту – такі симптоми дедалі частіше стають буденністю для українців. Це не просто тимчасові незручності, а можливі ознаки емоційного вигорання – стану, що серйозно впливає на фізичне та психічне здоров’я, навіть якщо не вважається медичним діагнозом. Про це йшлося в Телеграм-каналі першої леді Олени Зеленської.
За даними Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», емоційне вигорання виникає через хронічний стрес у будь-якій сфері життя – не лише професійній. Особливо в умовах повномасштабної війни, коли люди постійно перебувають у напрузі, важливо вчасно розпізнати тривожні сигнали. Відчуття спустошення, що не минає навіть після відпочинку, – один із них.
Результати останнього опитування серед українців говорять самі за себе: 58% відчувають постійну тривожність, 50% – проблеми зі сном, майже половина – емоційну нестабільність та виснаження.
Це – масові симптоми, які потребують не лише співчуття, а й дій.
Усвідомити, що з вами щось не так – це не слабкість, а сміливість. Піклування про ментальне здоров’я – така ж важлива частина турботи про себе, як й фізична безпека. Якщо ви відчуваєте ознаки вигорання, не зволікайте – зверніться по допомогу, як радять фахівці.
Центр ментального здоров’я у Кременчуці: допомога доступна кожному
Варто згадати, що Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?» (howareu.com) започаткували з ініціативи Олени Зеленської. Вона спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров'я.
У Кременчуці Центр ментального здоров’я (ЦМЗ) на базі Кременчуцького обласного клінічного шпиталю для ветеранів війни почав функціонувати з 1 січня 2025 року Штат складається з лікаря-психіатра-психотерапевта Володимира Старущенка, клінічного психолога-психотерапевта Лариси Живолуп, психолога–психодрама-практика Ганни Кулєшової та медичної сестри. У центрі повідомили, що надають допомогу не лише військовим та ветеранам,
які лікуються у шпиталі, а й членам їхніх сімей та цивільним мешканцям міста і району. За 4,5 місяці (станом на 15 травня 2025 року) до закладу звернулося 400 осіб. За потреби запис на прийом здійснюється через адміністратора центру, тел.: (097) 020-56-39 (з 9.00 до 16.00).
Сон під обстрілами: фахівці про найбільш поширене порушення ментального здоров’я
Журналістка «Кременчуцької газети» поспілкувалася з фахівцями центру на тему поганого сну під час війни — одного з найпоширеніших симптомів ментальних порушень. Пропонуємо відповіді на найактуальніші питання.
— Як змінилася ваша практика з початком повномасштабної війни? З якими запитами найчастіше звертаються клієнти?
— Тема війни вийшла на перший план, і змінилася тематика звернень до психологів. Якщо раніше, наприклад, сімейні пари зверталися з питаннями побуту чи виховання дітей, то зараз часто не мають ресурсу підтримувати одне одного, не хочуть чути й розуміти партнера, а рішення про розлучення приймають дуже швидко.
У різні періоди війни теми звернень змінювалися. На початку — шок, страх, тривога, невизначеність.
Потім – адаптація до нової реальності. Тривога перейшла у хронічну форму, зросли рівні стресу та втоми. Наступна фаза — глибока втома, депресія, емоційне виснаження, поява ПТСР (посттравматичний стресовий розлад, ред.) і відчуття провини в цілому. Наразі ми спостерігаємо зневіру, втрату надії, апатію та знову – високий рівень тривожності.
— Які найбільш поширені порушення сну спостерігаються у людей під час війни?
— Психологічний та фізичний стан людини тісно пов’язані. Залежно від психологічного навантаження можуть з’являтися такі порушення сну: труднощі із засинанням, часті пробудження, раннє прокидання, нічні кошмари, синдром «неспокійних ніг», безсоння.
— Чи є різниця між порушеннями сну у військових, цивільних та внутрішньо переміщених осіб?
— У військових частіше фіксується інсомнія, порушення фаз сну через змінний графік служби, нічні кошмари, часті пробудження при ПТСР. Ці прояви значно серйозніші, ніж у цивільних. У цивільного населення основною причиною порушень є стресові події, тривога, накопичення психоемоційного напруження.
— Які фізіологічні та психологічні наслідки можуть мати хронічні порушення сну?
— Фізіологічні наслідки включають проблеми з серцево-судинною та імунною системами,
хронічну втому, порушення координації. Психологічні – зниження когнітивних функцій, дратівливість, тривожність, депресію, розвиток ПТСР. Соціальні – конфлікти внаслідок емоційної нестабільності. У військових ці наслідки особливо критичні: можливі дезорієнтація, зниження бойової готовності, втрата почуття безпеки.
— Як розпізнати, що проблеми зі сном потребують втручання спеціаліста?
— Усі порушення сну мають потенційно серйозні наслідки. Якщо самостійно не вдається відновити якість сну, обов’язково потрібно звернутися до фахівця. Лікування може бути медикаментозним, психотерапевтичним або комбінованим.
— Які практичні поради ви можете дати для покращення сну в умовах постійної небезпеки?
— Основи: гігієна сну (дотримання режиму, ритуали перед сном, інформаційний детокс, виключення стимуляторів — кави, енергетиків). Психологічні методи: дихальні вправи, релаксація, візуалізація, ведення щоденника тривожності. Для військових важливо створити хоча б мінімальні умови для відновлення: зона безпеки, зручність для тіла, підтримка побратимів та психолога (можливо дистанційно).
Кілька годин якісного сну можуть суттєво покращити стан та підвищити стійкість до стресу. Навіть уривчастий сон краще, ніж повна його відсутність.
— Які методи лікування ви застосовуєте для роботи з порушеннями сну?
— Ми використовуємо комплекс психотерапевтичних методів: КПТ (когнітивно-поведінкова терапія), EMDR (опрацювання травматичних спогадів), СТІ (стабілізаційна травмотерапія), БСТ (біосугестивна терапія), АСТ (терапія прийняття), IRT (завершення кошмарів), НЛП (переписування снів), гештальт-терапію, арт-терапію (малювання снів, кошмарів), психодрама-техніки. Також за потреби – медикаментозне лікування.
Не ігноруйте сигнали тіла й душі — звертайтесь по допомогу вчасно. Навіть кілька годин якісного сну можуть стати початком відновлення. Ментальне здоров’я — не розкіш, а необхідність, особливо у воєнний час.
Нагадаємо, тривога поруч, але й надія теж: як не втратити себе у вирі воєнних новин
Олена Ліпошко