За час своєї кар’єри він побував у 100 країнах світу, здобув 71 золоту медаль на міжнародних змаганнях.
У Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії сьогодні відбулася зустріч, присвячена памʼяті видатного спортсмена, олімпійського чемпіона та почесного громадянина Кременчука — Володимира Кисельова.

Ініціатором зустрічі став голова комісії з питань молодіжної політики, спорту та туризму Полтавської облради Олександр Алексюк. Захід організувала директорка академії Леся Крупіна, яка запросила прийняти в ньому участь тих, хто знав видатного олімпійця - легкоатлета, заслуженого майстра спорту України Олега Білоконя та директора кременчуцької школи-інтернату імені Піддубного Олександра Кириченка.

«Молоді важливо знати не тільки блиск медалей, а й тінь, яка за ними стоїть. Шлях до перемог — тернистий, і навіть на вершині є про що задуматись», — наголосила Леся Крупіна у розмові з журналістами.
Під час розмови зі студентами Олександр Алексюк поділився спогадами про особисте знайомство з Кисельовим. Він пригадав, як познайомився з ним у 1996 році й зазначив, що спортсмен багато розповідав йому про свій шлях:
від стадіону в рідному Кременчуці — до вершини світового спортивного Олімпу, але просив не публікувати ці спогади.
Проте час минув і О.Алексюк вважає, що ці спогади мають бути надбанням громадськості.
Вражаючий епізод з життя спортсмена Кисельова — поїздка до США, де він під час тренування кинув ядро далі, ніж срібний призер Олімпіади. У той же день він врятував двох людей з річки. Цей героїчний вчинок зробив його почесним громадянином штату Техас. Однак навіть тоді він повернувся додому, не скориставшись вигідними пропозиціями залишитися.

Олександр Алексюк розповів, що Кисельов завжди повертався в СРСР. За час своєї кар’єри він побував у 100 країнах світу, здобув 71 золоту медаль на міжнародних змаганнях, представляючи СРСР.
Велике враження на слухачів справила історія про 1980 рік, коли спортсмен став олімпійським чемпіоном зі штовхання ядра в Москві. Тоді він показав результат 21,35 м — і виборов золото, ставши героєм свого міста. Половина Кременчука зустрічала його з потяга, а на привокзальну площу його винесли на руках.
«40 років він був живою легендою області – єдиним Олімпійським чемпіоном Полтавщини. Проте йому своєчасно не дали ані квартири, ані машини. Ба більше, коли він заробив закордоном 240 тис. дол., то у 1986 році його запросили до Москви і показали ролик про аварію на ЧАЕС і попросили надати матдопомогу постраждалим. Тоді він віддав всі ці 240 тис. дол.»- каже гість академії.
За перемогу на Олімпіаді Кисельову дали 4500 рублів. Як каже Олександр Кіріченко за ці кошти тоді можна було придбати автівку Запорожець.
Йому у Москві дали право на першочергове придбання автівки, але коштів на це не було.
«Володя вирішив продати це право, але йому замість грошей підсунули куклу. Просто папірці. Тож він остався і без грошей, і без черги…
До речі Матицин підписав документ, аби Володі дали автівку, проте його заступник Борисов не поставив підпис. Машину він НПЗ не дав. Згодом у нього була Таврія, але щоб на ній їздити він викинув з салону сидіння перше. Потім цю автівку він обміняв на БМВ. На ньому і таксував, бо роботи не було»- каже пан Алексюк.
Тож у житті олімпійця були не лише спортивні досягнення, а й про важкі періоди: депресію, нестачу підтримки, зневагу з боку чиновників, які не виконували обіцянки.


Окремо на зустрічі згадали і трагічні моменти — коли у 1984 році його не випустили на Олімпіаду в США, після чого почалися проблеми зі здоров’ям.
«Ми думаємо його спеціально обкололи тоді. Він почав набирати вагу і тому збігав з того тренувального табору.
В Кременчуці його потім затримали. Почалася афганська війна і Володю відправили туди. Дружина зателефонувала Райкіну і він вийшов на міністра оборони СРСР Устінова і Володю повернули.
І знову він був без роботи. У інститут працювати Маслов його не взяв, але згодом у клубі «Еней» він почав працювати тренером, а потім у філії Дніпропетровського інституту керівником кафедри фізкультури»,- сказав О.
Алексюк.
Працював В.Кисельов і на півночі бригадиром бетонником. Придбав за зароблені кошти меблі у квартиру.
Вже бувши Почесним громадянином Кременчука і коли здоров’я похитнулося, В.Кисельов часто рибалив на території річвокзалу, куди їздив на автівці. Там з ним багато фотографувалося містян. Але коли прийшла нова патрульна поліція йому це робити заборонили.
Тож, слухаючи О.Алексюка, присутні зрозуміли, що Олімпієць пройшов складний шлях життя.
«Кисельов — не просто чемпіон. Він — символ сили, витримки і людяності. І молодь має знати всю правду: як здобуваються медалі і як дорого вони можуть коштувати» - сказав Олександр Алексюк.
Теплі спогади про олімпійця висловив і легкоатлет, заслужений майстер спорту України Олег Білоконь, який навіть мав з Володимиром Кисельовим спільне фото.

Здобувачі освіти в академії Софія Лавренко та Софія Колода зазначили, що сьогодні дізналися про Володимира Кисельова багато цікавого і про його велику працю і недоліки в житті.
Тож захід в академії став своєрідним «уроком людяності» і вшануванням пам’яті людини, яка назавжди залишиться в історії не тільки спорту, а й Кременчука.
Кременчуцькій дитячо-юнацькій спортивній школі присвоять ім’я Олімпійського чемпіона
Олег Булашев