На фасаді ліцею №17 сьогодні відкрили меморіальну дошку у памʼять про Героя України Владислава Бувалкіна. Воїн загинув у 2022 році, боронячи Україну, й був посмертно удостоєний звання Герой України та ордена «Золота Зірка». Що згадують про воїна його рідні та друзі — дивіться у сюжеті.
У Полтаві вшанували памʼять загиблого воїна України Владислава Бувалкіна. На фасаді Полтавського ліцею №17 «Інтелект», де навчався Герой, відкрили меморіальну дошку. Згадати про того, хто віддав життя за свободу України, прийшли рідні, побратими, вчителі та учні.
Павло, однокласник загиблого воїна Владислава Бувалкіна Найбільша мрія — він бажав стати льотчиком. Він мріяв про небо.
Таку мрію Владислав мав ще зі шкільних років. Був енергійним, цілеспрямованим і завжди надихав інших на нові звершення — таким його памʼятає близький друг і однокласник.
Павло, однокласник загиблого воїна Владислава Бувалкіна Я памʼятаю той момент, коли він запропонував мені стрибнути з парашутом, я почав ходити з ним на підготовчі курси. Як кажуть про людей — в когось стакан наполовину пустий, в когось — наполовину повний. Він завжди був оптимістом. Склянка завжди була наполовину повна.
Діляться спогадами не лише друзі,
а й рідні. Владислав ніколи не був осторонь подій в країні. І ще у 2014-му, з початком війни на Сході, вирішив — буде захищати Батьківщину. Мати героя згадує і цитує слова рідного сина.
Людмила Іванівна, мати героя «Я сказав: у мене є своя зброя, є своя форма, мені навіть грошей платити не треба — тільки я піду». Одразу його не взяли, але потім він добився — його взяли в морську піхоту. У морській піхоті він прослужив місяці три. Ну він зірвався на передову.
Згодом Владислав вступив до елітного підрозділу Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ. Брав участь у бойових діях в Авдіївці, Зайцевому, Пісках, Широкиному. А з початком повномасштабного вторгнення — в обороні Київської області. Про Владислава добре пам’ятають у ліцеї, де він навчався. Директорка закладу Олена Голтвяниця каже — історія Героя назавжди вписана в історію школи.
Олена Голтвяниця, директорка Полтавського ліцею №17 «Інтелект» Історія Владислава розпочалася з початку вторгнення в Україну росії і продовжилась під час повномасштабного вторгнення. Владислав вже був нагороджений орденами «За мужність» І, ІІ та ІІІ ступенів. За свій подвиг у 2022 році він удостоєний звання Героя України із врученням Золотої зірки Герою.
Своє життя Владислав віддав за Україну 20 березня 2022 року. Його позивний — «Туман». Герой похований на Байковому кладовищі в Києві. За проявлений героїзм та відвагу Президент України присвоїв Владиславу найвищу державну нагороду — орден «Золота Зірка» та звання Героя України — посмертно.