Полтава

Обробка полів пестицидами — причина масової загибелі риби на Полтавщині

15 сер•ІРТ-Полтава

Причина масового мору риби, який час від часу спостерігається на Полтавщині — розорювання земель близько до водойм. Аграрії втручаються у прибережні захисні смуги — в результаті у воду потрапляють токсичні для риби гербіциди та інші агрохімікати. Чи можна якось запобігти цій проблемі — спробували розібратися наші кореспонденти.

Обробка полів пестицидами — причина масової загибелі риби через потрапляння агрохімікатів у водойми. Екологічна катастрофа постійно загрожує Полтавщині через людський фактор — масове розорювання земель дедалі ближче до водойм. Це питання взяв на особистий контроль депутат ПОР, фермер Володимир Ярошенко, який збирає факти таких правопорушень.

Володимир Ярошенко, депутат Полтавської облради, фермер Науковці дослідили, що тільки в Полтавській області в результаті того, що розорена прибережна смуга, яка має бути 50-100 м, а біля малих річок до 25 м, але за останні 5 років ми розоралися наскільки, що вже прямо зайшли у воду. Хімічні препарати потрапляють у воду, в результаті найбільша шкода — рибі. Крім цього, ця вода потрапляє у систему і ми її п’ємо.

Депутат вкотре нагадує аграріям,

що Прибережна захисна смуга — це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки та навколо водойм.

Володимир Ярошенко, депутат Полтавської облради, фермер Наприклад, був екологічний злочин, коли пройшли дощі на р. Удай і була скинута велика кількість пестицидів, гербіцидів в о. Сула — там були збитки на сотні мільйонів. У нас на Полтавщині лише в одній громаді зроблено документацію на природоохоронну зону водних ресурсів. Котелевська громада — єдина, яка зробила документацію по водних ресурсах. Решта громад — не зробила.

Для порівняння: у 1998 р. в області було 1 млн 720 тис. га орної землі, зараз же її на 100 тис. га більше за рахунок розорення природніх кормових угідь — говорить доктор наук в сфері природокористування і економіки природних ресурсів Григорій Шарий.

Григорій Шарий, доктор наук в сфері природокористування і економіки природних ресурсів В Кременчуцькому водосховищі ще 50 років тому рибокомбінат ім. Шмідта виловлював 11 тис тон. Зараз вони виловлюють 500 тис тон. Це вершина екологічних проблем, а головне — це басейн р. Дніпро, який експлуатується нами так, наче завтра ми вже жити не будемо. На Полтавщині с/г земель 80% — куди ж далі орати?

Загалом на Полтавщині розорено 40 тис.

га луків та сінокосів, — підрахували науковці.

Григорій Шарий, доктор наук в сфері природокористування і економіки природних ресурсів Лучково-болотні комплекси розорені, розорані водоохоронні зони, населених пунктів у нас 1800, норми водоохоронних зон не діють — оцей мул іде у річки. Друге — чому маловодність? Тому що ми сіємо пропашних і технічних майже млн га.

Через розореність захисних прибережних зон не лише гине риба — зникають цілі річки, — додає кандидат біологічних наук Наталія Смоляр.

Наталія Смоляр, голова Полтавської обласної організації Українського товариства охорони природи Вода забруднюється органічно, це добре для водоростей — водойма заростає і зникає. За статистикою щороку в Україні зникає до 50 річок з назвами, не говорячи про водотоки. В цьому році була в експедиції в колишньому Диканському районі, поблизу заказника Нелюбівський. Річка, Середня Говтва: на деяких ділянках русло ще є, то в цьому році ми пройшлися — там, де були болота — луки.

Депутат ПОР Володимир Ярошенко підіймає питання захисту прибережних захисних смуг водойм на засіданнях постійної комісії облради з питань екології та раціонального природокористування спільно з представниками рибоохоронної галузі, регіонального офісу водних ресурсів та державної екологічної інспекції, а 15 серпня озвучив тему і на сесії обласної ради.

Володимир Ярошенко, депутат Полтавської облради, фермер Як депутат, на кожній сесії ініціюю природоохоронні заходи на Полтавщині. Щоб не було розореності, щоб мінімізувати потрапляння шкідливих речовин у воду. На сьогодні в громаді треба законодавство так зробити, щоб водні ресурси були загальнодержавні. Деякі зміни пройшли, наприклад, Сула в Сумській і Полтавській області — вже держава взяла. Як на мене, якщо це басейн р. Дніпро — він повинен охоронятися повністю на рівні держави.

рада, Громада, Лука, Вершина, Сула

Читайте ще