Старша школа — за новими правилами. На Полтавщині, як і по всій країні, змінюють модель освіти для старшокласників. До 2027 року область має сформувати мережу академічних і професійних ліцеїв, де учні зможуть продовжити навчання після 9 класу. Які зміни чекають на школярів та як готуються до впровадження нового етапу реформи — розповідаємо у сюжеті.
На Полтавщині, як і в Україні, триває підготовка до третього етапу реформи «Нова українська школа» — поступово впроваджується нова модель — старша профільна освіта. Цей етап передбачає формування до 2027 року нової мережі ліцеїв — професійного і академічного спрямування, що відповідає 10-12 класам. Де навчатися, учні зможуть обирати після 9-го. Інші заклади будуть гімназіями. Минулоріч в області затвердили орієнтовну мережу зі 135-ти ліцеїв.
Олег Діденко, голова постійної комісії Полтавської обласної ради з питань освіти, науки та культури Після широкого обговорення 81 навчальний заклад близько 2 років у Полтавській області з керівниками громад, з освітянами прийшли до рішення, яке затверджене було на сесії обласної ради, прийняти 81 навчальний заклад — ліцеїв, які будуть розформовані у громадах, і 54 — професійно-технічного напрямку. На даний момент це оптимальна мережа, яку можна було зберегти у Полтавській області.
Зараз триває впровадження законодавчих змін,
розробка навчальних програм, підручників, навчання вчителів, приведення у відповідність матеріально-технічної бази.
Антон Чубенко, заступник начальника Полтавської ОВА Академічний налаштований, що дитина буде навчатися у вищому навчальному закладі, після закінчення цього ліцею. Професійний ліцей дає зразу спеціальність відповідну — і людина може і працювати, і поступати у вищий навчальний заклад.
Наприклад, на базі першого, третього ліцеїв Полтави, другої школи планують створити академічні ліцеї. Також академічний збираються зробити і на базі ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені В. Грицаєнка. Професійними ліцеями планують зробити 4-те профтехучилище, фаховий коледж транспортного будівництва, фаховий коледж мистецтв імені М.В. Лисенка. Зміни мають дати можливість зменшити навантаження на учнів, говорить Марина Єщенко, експертка швейцарсько-українського проекту DECIDE, який надає підтримку процесу реформи.
При цьому залишається коло обов’язкових предметів, таких як українська мова, математика, англійська, історія тощо. Крім цього, в академічних ліцеях будуть предмети і курси,
які учні можуть вивчати за вибором.
Марина Єщенко, експертка швейцарсько-українського проекту DECIDE Діти вивчають велику кількість предметів, і не всі ці предмети в старших класах їм необхідні. Діти в старших класах уже можуть визначити для себе свій майбутній шлях, розуміти, які предмети для них будуть важливими, якщо вони підуть до закладів вищої освіти, або якщо вони підуть обирати робітничі професії.
Наразі учні переважно обмежені у виборі профілю навчання, каже директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА Євген Кончаковський.
Євген Кончаковський, директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА У нас 73% профільних класів, наразі це гуманітарний профіль. Ми розуміємо чому — тому що не потребує таких, скажімо, вкладень в матеріально-технічну базу. Але тим самим ми звужуємо вибір дітей, які бажають отримати повну загальну середню освіту. Тобто, в них фактично дуже мало варіантів навчатися по тому профілю, який подобається, тому що в них немає в доступності.
В академічних ліцеях можна буде обрати профіль навчання в межах 3 кластерів, — каже Марина Єщенко.
Для створення сучасного освітнього простору Кабмін затвердив розподіл субвенції.
Марина Єщенко, експертка швейцарсько-українського проекту DECIDE Це мовно-літературний, STEM-кластер, мабуть, найскладніший, бо він потребує потужного матеріально-технічного забезпечення, це надзвичайно дороговартісні лабораторії. І третій кластер — це соціально-гуманітарний кластер. Прив’язки немає, що це мають бути всі 3 кластери. Дуже важливо, щоб була врахована думка майбутніх здобувачів освіти.
Реформа пояснюється й тим, що у деяких школах кількість учнів не відповідає кількості, на яку розрахований заклад, каже заступник начальник Полтавської ОВА Антон Чубенко.
Антон Чубенко, заступник начальника Полтавської ОВА В нас на сьогоднішній день близько 500 закладів загальної середньої освіти. Їх кількість зменшується з причин, які пов’язані насамперед з демографією. Якщо школа, яка розрахована на контингент 300 учнів, навчає 25, це зовсім не наш формат. Коли це покривала держава за свій рахунок, 325 — умовний приклад, то всіх це влаштовувало. На сьогоднішній день це все передається у громади. Громади приймають рішення, чи їм залишати, чи не залишати ту чи іншу школу.
Максимальна відстань до ліцею від місця проживання учня не повинна перевищувати 30 км.
За організацію підвезення учнів відповідає місцева влада. У виняткових випадках, якщо відстань до ліцею перевищує 30 км, при ліцеях створять пансіони.
Євген Кончаковський, директор Департаменту освіти і науки Полтавської ОВА Є території, в яких буде плече підвозу до найближчого академічного ліцею сягати 80 км. Зрозуміло, що дитина не буде кожен день їздити, тому такі заклади повинні планувати у себе можливість проживання.
Важливо, щоб до реформи були дотичні роботодавці, які працюють у громадах, — наголошують експерти, адже саме до них завтра прийдуть працювати сьогоднішні учні, випускники ліцеїв.
Нагадаємо, реформа «Нова українська школа» закріплена в законодавстві й триває 8 років. «Профільна» — лише один з етапів реформи. У 2018 році зміни розпочалися в початковій школі, зараз тривають у 5-7 класах.
