Володимир Чеснаков: «Директором асоціації футболу Полтавщини я став спонтанно, буквально за хвилину»
Ексклюзивне інтерв’ю з легендарним захисником «Ворскли»
На Полтавщині важко знайти людину, яка б не знала про Володимира Чеснакова та його внесок у футбол. Цей видатний футболіст «Ворскли» провів усю свою кар’єру у складі «зелено-білих», пережив численні злети та падіння разом із клубом, здобував Кубок України і «бронзові» медалі чемпіонату. У своїй команді Володимир зміг забити лондонському «Арсеналу» на стадіоні «Емірейтс». Коли він оголосив про завершення кар’єри, багато вболівальників стверджували, що з ним закінчується епоха. Події, які сталися з «Ворсклою» після його відходу, тільки й підігрівали ностальгію.
Після завершення ігрової кар’єри Володимир Чеснаков якийсь час працював у тренерському штабі, але потім, наче з небес, з’явився на посаді виконавчого директора Асоціації футболу Полтавщини. Він не був звичним учасником самих справ Асоціації, тому його призначення стало сюрпризом в умовах «жабогадюкінгу». Про це й інше ми поговорили з футболістом в ексклюзивному інтерв’ю.
— Володимире, коли спортсмени та тренери згадують про своє дитинство і середовище, в якому вони формувалися, завжди можна відчути особливу атмосферу. Згадуючи Арсена Венгера, легко поринути у повоєнний дух комуни Дютленайм поблизу Страсбура з її кафе та робітничими історіями. Джеймі Варді якраз сформувався в жорстких умовах околиць Шеффілда, і це вплинуло на його характер. Ти ж проводив свої перші кроки і в футбольному житті у Глобиному на межі 90-х та нульових. Яким було твоє місце?
— Глобине залишило мені прекрасні спогади. Я жив на околиці, поруч із місцевою фермою. Мій батько працював там, а мама — на цукровому заводі. З семи до одинадцяти років моє дитинство пройшло між школою, футбольним полем та пасовищем. Ми з друзями пасли корів. Один місцевий дідусь постійно проводив час з нами, навчаючи курити (сміється). І це були не куплені цигарки, а саморобні. А ввечері — завжди футбол. М’яч був один на всіх хлопців на вулиці.
Пригадую, як ми з друзями у вечірні години збиралися на полі, щоб грати, відчуваючи себе справжніми професіоналами. Це були часи, які назавжди залишаться в моїй пам’яті. Я вдячний за те, що мав можливість росли у такій атмосфері, бо саме це сформувало мою любов до футболу і бажання досягати успіху.
Читайте також: Кудрівка здобуває перемогу над СК Полтава завдяки двом пенальті